Справа № 638/16854/23
Провадження № 1-кп/638/1850/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023226240000786 від 10 жовтня 2023 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Магдебург, НДР, громадянина України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
21 вересня 2023, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3 , знаходився у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 , де також знаходилась його мати - потерпіла ОСОБА_4 .
В ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого, на грунті раптово виниклих неприязних особистих відносин у ОСОБА_3 виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій. ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправність своїх дій, підійшов до ОСОБА_4 та діючи умисно, переслідуючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, стоячи навпроти, обличчям до ОСОБА_4 , наніс останній, один удар кулаком лівої руки у праву параорбітальну ділянку голови та один удар кулаком правої руки у ліву виличну ділянку.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців в правій параорбітальній ділянці із переходом в ділянку правої щоки, в лівій виличній ділянці та на підпорідді праворуч, які відповідно до висновку експерта №09-1479/2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви потерпілої, ОСОБА_4 , не заперечувала проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення - проступку, дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення - проступок.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових кримінальних правопорушень".
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи вищевикладене відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений кримінального правопорушення лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальній правопорушень.
Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Так, санкція ч.1 ст. 125 КК України передбачає такі види покарання: штраф, громадські роботи, виправні роботи.
Розглядаючи питання про призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу, суд враховує вимоги п. 2 вищевказаної Постанови щодо врахування майнового стану обвинуваченого, бере до уваги те, що останній не працює.
Тобто, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_3 , буде неспроможний виконати покарання у виді штрафу, а тому такий вид покарання призначити неможливо.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт також неможливо застосувати, оскільки обвинувачений не працює.
Тому, такі види покарання, як штраф та виправні роботи не можуть бути призначеними обвинуваченому.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, її щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у виді громадських робіт.
Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, 12, 190 КК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1