ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2023 року
м. Харків
Справа №638/16948/23
Провадження №3/638/6966/23
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селідове Донецької області, громадянина України, командира 1 зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Судом встановлено, що 15.10.2023 року, близько 15:00 год., старший лейтенант ОСОБА_1 був виявлений у місті розташування підрозділу у см.Борова Харківської області, представниками командування свого підрозділу з первиними ознаками алкогольного сп'яніння. В подальшому, ст. лейтенанта ОСОБА_1 було доставлено до КНП ЦЛМ Піщанської Богоматері, де зроблено висновок, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ст. лейтенант ОСОБА_1 знаходився в нетверезому стані в умовах військовог стану, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, на мобільний номер шляхом направлення тексту судової повістки у вигляді SMS-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку SMS.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Положеннями статті 277 КУпАП встановлено строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 172-20 КУпАП, протягом доби.
За таких обставин, враховуючи встановлений законодавством строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення статті 268 КУпАП, відповідно до якої, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною третьою статті 172-20КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом серії А4698 №233 від 16.10.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП, складеному в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- копією посвідчення офіцера ОСОБА_1 ;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.10.2023 року КНП "ЦМЛ Піщанської Богоматері", відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а саме виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, а саме, щире каяття, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді мінімального штрафу.
Таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень суд не вбачає.
Врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає достатнім та необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої частиною третьою статті 172-20 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
За правилами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Водночас, відповідно до пункту 12 частини першої статті п'ятої Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Харківського апеляційного суду від 16 травня 2023 року по справі № 638/1287/23.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя В. М. Яковлева