Справа № 344/14926/23
Провадження № 2/344/3091/23
УХВАЛА
07 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Польської М.В.,
секретаря Мациборки С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Федьків Василь Богданович до Кредитної спілки «Експрес кредит Юніон» про стягнення заборгованості за договором вкладу, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Федьків Василь Богданович до Кредитної спілки «Експрес кредит Юніон» про стягнення заборгованості за договором вкладу.
05.06.2023 року на електронну адресу суду надійшов відзив представника відповідача Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» в якому просив про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 2 ст. 255 ЦПК, оскільки предметом даного судового спору є порушення прав позивача як члена Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна» та стягнення з кредитної спілки грошових коштів. Представник відповідача вказує, що у позовній заяві позивач зазначає, що є членом Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон Україна», ним сплачені відповідні внески. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які мають характер корпоративних відносин. Тобто даний спір відноситься до такого, що виникає з корпоративних відносин, тому цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Розгляд заяви просила здійснювати без її участі.
Представник позивача адвокат Федьків В.Б. заперечив щодо закриття провадження, вважає що дані відносини є цивільно-правовими.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, але розгляд заяви просила здійснювати без її участі.
Суд, вивчивши матеріали клопотання та матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень частини першої ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що поняття «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
За вимогами частини першої ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У частині 1 статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктами 3-4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками,акціонерами,членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником,акціонером,членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
Суд відхиляє доводи відповідача, що справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Предметом спору, що розглядається, є стягнення суми внеску (вкладу) та нарахованих процентів, приєднаних до вкладу, за депозитним рахунком, тобто договірні відносини, а не стягнення неповернутих сум додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу. Разом із цим, спір діючого члена спілки з повернення договірного внеску (зокрема на депозитний рахунок) у зв'язку із закінченням дії договору без виходу із членства із КС, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Так, позовні вимоги, які випливають з договору вкладу, не є корпоративними, оскільки вони не пов'язані з виходом із членства в кредитній спілці та вирішення питання повернення внеску чи інших виплат. Саме тому спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами (абзац 3 частини другої статті 23 Закону України «Про кредитні спілки»).
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
За своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками.
Виходячи з цього, дані спірні відносини є цивільно правовими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи суть спірних правовідносин, а також те, що предметом даного спору є стягнення коштів за договором вкладу на депозитному рахунку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, як не обґрунтоване.
Керуючись ст.ст.259,260,261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника відповідача Кредитної спілки «Експрес кредит юніон» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Федьків Василь Богданович до Кредитної спілки «Експрес кредит Юніон» про стягнення заборгованості за договором вкладу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА