Справа № 194/1237/23
Номер провадження 3/194/451/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши в режимі відео конференції адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, за участю захисника Харчук О.П., відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сщ. Зелений гай Великоновосілківського району Донецької області, громадянина України, працюючого в «Павлоградпогрузтранс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №343272 від 10.08.2023 року, складеного поліцейським СРПП ВП №1 РВП ГУНП в Дніпропетровській області Іваненко Д.В., ОСОБА_1 , 10.08.2023 року 20-57 год. в м. Тернівка по вул. Перемоги, 17, керував транспортним засобом Мітсубіши Лансер д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 2,67‰, від керування транспортного засобу відсторонений шляхом вилучення транспортного засобу, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що ввечері 10.08.2023 року він не керував транспортним засобом, тому працівники поліції його не зупиняли. Чому він опинився у відділення поліції пояснити не може. З боку працівників поліції на нього був тиск, оскільки до відділення поліції його доставили примусово, протокол затримання не складався. Крім того прав та обов'язків йому не роз'яснювали. Підписи в протоколі він ставив, оскільки був тиск з боку працівників поліції. Також, працівники поліції заставили його дмухнути в драгер, результат йому невідомий. Постанову про накладення штрафу він не оскаржував.
Захисник в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Так, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений о 22-00 год., хоча проведення огляду, згідно тесту драгеру відбулось о 22-18 год. Також, постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП є недопустимою, оскільки в ній зазначено про керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 22-10 год. Наголошує, що відеозапис був зафіксований працівниками поліції власними засобами, а не на боді-камеру, оскільки відсутній час на відеозаписі. Крім того відносно ОСОБА_1 не складався протокол затримання та йому не роз'яснювали права.
Також захисником подано клопотання про закриття провадження у справі, з наданням пояснень, та додатково зазначено, що відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінку відповідності та державної реєстрації, тобто огляд був проведений за допомогою приладу, який не відносить до числа дозволених до застосування газоаналізаторів, у зв'язку з чим результати драгеру недопустимі. Наголошує, що протокол не може визнаватись доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Суд, вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП, перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, зважаючи на таке.
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису, вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, однак двері їм він не відчиняв. В подальшому працівниками поліції в відділенні поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, за наявності ознак алкогольного сп'яніння. Потім він пройшов огляд - результат 2,67 ‰.
Згідно тесту на алкоголь із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810», відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов 10.08.2023 року о 22-18 год. огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту 2,67 ‰, що засвідчено підписом останнього.
Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначено, що під відео фіксацію, ОСОБА_1 пройшов тест на алкоголь із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810», результат тесту ОСОБА_1 - 2,67 ‰. Щодо проведення тесту та його результатів останній в графі «з результатами згоден» поставив свій підпис.
Згідно постанови серії БАБ №184177 від 10.08.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки 10.08.2023 року о 22-10 год. в м. Тернівка вул. Перемоги, 17, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_1 не пред'явив у спосіб, яким дав можливість поліцейським зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія, чим порушив п. 2.4 та п. 2.1а Правил Дорожнього руху.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , останній штраф за вказаною постановою сплатив.
Щодо посилання сторони захисту на недопустимість результатів огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6810», оскільки прилад не містить оцінку відповідності та державної реєстрації, тобто огляд був проведений за допомогою приладу, який не відносить до числа дозволених до застосування газоаналізаторів, слід зазначити наступне.
Так, газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/2-4574-2014 від 01 вересні 2014 року та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Виріб медичний газоаналізатор Drager Alkotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co, KGaA проходив процедуру державної реєстрації згідно положень Постанови КМУ № 1497 від 09 листопада 2004 року та було видане свідоцтво про державну реєстрацію № 7261/2007 - термін дії до 10 лютого 2015 року.
Згідно з листом Міністерства охорони здоров'я України від 04 червня 2019 року № 18.1-04 Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками здійснювала державну реєстрацію медичних засобів відповідно до постанови КМУ від 09 листопада 2014 року № 1497 «Про затвердження Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення».
Зазначений порядок втратив чинність 01 липня 2015 року відповідно до постанови КМУ від 02 жовтня 2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів».
Порядком було визначено, що ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволялось тільки після їх державної реєстрації, крім випадків, визначених МОЗ у встановленому порядку, а державну реєстрацію медичних виробів здійснювала Держлікслужба України за результатами експертизи та у разі потреби випробувань, що проводились експертними установами. Строк дії свідоцтв про державну реєстрацію № 7261/2007 «Прилади електронні діагностичні Alcotest Plus 7410 com, Alcotest 6510, Alcotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co, KGaA (Germany) (наказ МОЗ України від 10 лютого 2010 року № 95) вичерпано 10 лютого 2015 року. Закінчення терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію означало припинення можливості ввезення та введення у експлуатацію медичної техніки та виробів медичного призначення, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію використовувались у практиці.
Таким чином, використання медичних виробів, «газоаналізатор Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання. Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в пункті 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
З тесту на алкоголь із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810» вбачається, що прилад алкотестер «Драгер 6810» пройшов калібрування 01.06.2023 року.
Отже, тест на алкоголь із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810» відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов 10.08.2023 року о 22-18 год. огляд на стан алкогольного сп'яніння, є допустимим доказом.
З приводу не роз'яснення працівниками поліції прав та обов'язків ОСОБА_1 , суд не бере до уваги, оскільки, з письмових пояснень особи, вбачається, що за змістом ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ознайомлений, що засвідчено його підписом. Будь-яких зауважень щодо не роз'яснення вказаних положень ОСОБА_1 не зазначив.
Також не заслуговує увагу, посилання сторони захисту, що працівники поліції ОСОБА_1 не зупиняли, та те, що до відділення поліції його доставили примусово, з огляду на відсутність протоколу затримання, оскільки з доказів у справі, не вбачається факту затримання та відповідне його примусове доставлення до відділення поліції. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення про свою незгоду з викладеними у ньому фактичними обставинами. Однак, зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу у відповідній графі протоколу або письмових поясненнях, не висловлював.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що уповноваженим органом було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а також з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з чим результати такого огляду вважаються недійсними з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
На підставі пункту 4 розділу Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п.3 цього Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.4 цього Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Сторона захисту наголошує, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки був зроблений не спеціальним технічним засобом - портативним нагрудним відео-реєстратором, суд бере до уваги з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
З метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026 затверджено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція).
Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, містить чіткий перелік пристроїв, за допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію та не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними мобільними пристроями.
Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Таким чином, працівник поліції, який проводив огляд на стан алкогольного сп'яніння у відділку поліції, не був позбавлений можливості зафіксувати правопорушення за допомогою нагрудної камери, проте такою можливістю не скористався.
Доказів неможливості застосування нагрудної камери поліцейським до матеріалів справи не додано.
Крім того, у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису огляд повинен був проводиться у присутності двох свідків, чого працівниками поліції забезпечено не було.
Отже, на думку суду, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис, здійснений поліцейським, є недопустимим доказом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Дніпровського апеляційного суду у справах №202/6884/23 від 06.09.2023 року, №233/1439/22 від 24.04.2023 року.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 10.08.2023 року 20-57 год. в м. Тернівка по вул. Перемоги, 17, керував транспортним засобом Мітсубіши Лансер д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний протокол серії ААД №343272 від 10.08.2023 року, був складений поліцейським СРПП ВП №1 РВП ГУНП в Дніпропетровській області Іваненко Д.В. 10.08.2023 року о 22-00 год.
Втім, згідно тесту на алкоголь із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810», ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння 10.08.2023 року о 22-18 год.
Вказане створює розбіжність та суттєву суперечність між наявними в матеріалах справи доказах, які не можна вважати достатніми та допустимими для того, щоб визнати його винуватим у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених в даному протоколі.
Так фактично, проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено пізніше складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, що є взаємовиключним, оскільки в провину йому ставиться керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом огляду із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810.
Суддя не бере до уваги постанову серії БАБ №184177 від 10.08.2023 року, оскільки згідно вказаної постанови ОСОБА_1 10.08.2023 року 22-10 год. в м. Тернівка по вул. Перемоги, 17, керував транспортним засобом Мітсубіши Лансер д.н.з. НОМЕР_1 , та не пред'явив працівникам поліції посвідчення водія, так як вказана постанова за часовими межами не відноситься до події, яка інкримінується ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на викладене, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням ст. 266 КУпАП.
Отже, працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів до нього було порушено вимоги чинного законодавства, що є вочевидь недостатнім для здійснення переконливих висновків щодо наявності винуватості особи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презум пцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 52 рішення Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2008 року у справі «Романаускас проти Литви», яким визначено, зокрема, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим,
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення ЄСПЛ від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах складу адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні остаточні дані з доказами складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , що є вочевидь недостатнім для здійснення переконливих висновків щодо наявності винуватості, є сумнівним, і повинно тлумачитись на користь особи, у відношенні якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст. ст.9, 130, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Корягін