Справа 206/1661/23
Провадження 2/206/628/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,
ВСТАНОВИВ:
19.04.2023 року до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов від позивача, в якому вона просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 53427 від 21 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» невиплачені в строк грошові кошти на загальну суму 86027,24 грн. за кредитним договором № R01.00401.004333820 від 13 вересня 2018 року;
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 53428 від 21 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» невиплачені в строк грошові кошти на загальну суму 74735,51 грн. за кредитним договором № Р29.287.70472 від 20 жовтня 2017 року;
- стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
20 жовтня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір№Р29.287.70472. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Кредитного договору, банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24862,00 грн. строком на 48 місяці Згідно Кредитного договору 1 та графіку погашення платежів, який є його додатком встановлена комісія за обслуговування кредиту.
13 вересня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № R01.00401.004333820. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Кредитного договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 42877,30 грн. строком на 62 місяці.
Всі платежі за Кредитними договорами позивач сплачувала до ПАТ «Ідея Банк», що підтверджується квитанціями. Від ПАТ «Ідея Банк» на адресу позивача не надходило жодного листа, претензії, вимоги про наявність заборгованості по кредиту. В квітні 2023 року адвокат, який діє в інтересах позивача, у відповідь на адвокатський запит, отримав від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича документи виконавчого провадження. Таким чином позивачу стало відомо, що підставою для відкриття виконавчих проваджень стали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Жодного повідомлення про зміну кредитора у зобов'язаннях позивач не отримувала, як і повідомлення про наявність боргу для можливості вчинення нотаріусом виконавчого напису. Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем при вчиненні 21 травня 2021 року виконавчих написів не було враховано всі платежі за Кредитними договорами, які позивач здійснювала на користь ПАТ «Ідея банк». Таким чином, нотаріусом не було встановлено, що розрахунок заборгованості, який було надано відповідачем для вчинення виконавчого напису не містить платежів, які вона вчиняла по кредитним договорам. Відповідачем не надано нотаріусу розрахунків заборгованості за кредитними договорами.
Спірні виконавчі написи не підлягають виконанню, оскільки вчинені з порушенням норм діючого законодавства України, відсутня безспірність суми заборгованості, без надання доказів правомірності нарахування сум, а також винесені на підставі нормативно-правового акту, який було скасовано (а.с. 1-8).
Відповідач, повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції (а.с. 40, 43), правом на подання відзиву не скористався.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович повідомлявся про розгляд цивільної справи належним чином, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку. В матеріалах справи міститься конверт, повернутий поштою з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 41).
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович повідомлений про розгляд цивільної справи належним чином, шляхом направлення судової повістки, правом на подання письмових пояснень не скористався (а.с. 39).
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Відповідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази (а.с. 36).
За правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
20.10.2017 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Р29.287.70472. Відповідно до п. п. 1.1. - 1.4. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24862,00 грн., строком на 48 місяці. За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку у розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6,00% (маржу банку), що станом на день укладення договору становить 15,5000%. Пункти 2.1., 2.2. кредитного договору передбачають повернення позичальником кредиту разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 48 щомісячних внесках включно до 20 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Погашення простроченої заборгованості здійснюється шляхом списання банком суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості (а.с. 12-15).
13.09.2018 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № R01.00401.00433820. Відповідно до п. п. 1.1. - 1.4. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 42877,30 грн., строком на 62 місяці. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 45,31% річних від залишкової суми кредиту. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором (а.с. 16-18).
21 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 53427 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», якому Акціонерним товариством «Ідея Банк», на підставі Договору факторингу №12/89 від 02 грудня 2020 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № R01.00401.00433820 від 13 вересня 2018 року, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.12.2020 року по 30.04.2021 року включно. Сума заборгованості складає 42877,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43099,94 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису Загальна заборгованість боржника становить 86027,24 грн. (а.с. 27).
21 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 53428 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», якому Акціонерним товариством «Ідея Банк», на підставі Договору факторингу №12/89 від 02 грудня 2020 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № Р29.287.70472 від 20 жовтня 2017 року, укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.12.2020 року по 30.04.2021 року включно. Сума заборгованості складає 23270,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10679,25 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 40735,98 - заборгованість по комісіям; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису Загальна заборгованість боржника становить 74735,51 грн. (а.с. 28).
08 червня 2021 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича надійшли заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» № 4396696 та № 4395251 про примусове виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича від 21.05.2021 року № 53428 та № 53427 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» боргу у розмірі 74735,51 грн. та 86027,24 грн. (а.с. 21, 22).
Постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконаче провадження від 06.07.2021 року вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем об'єднано виконавчі провадження № 65980864, №65981108 у зведене виконавче провадження № 66007861 з виконання виконавчого напису № 53427, виданого 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 86027,24 гривень за кредитним договором № R01.00401.00433820 від 13 вересня 2018 року (а.с. 23).
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.07.2021 року у виконавчому провадженні ВП № 65980864 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 що отримує дохід у ТОВ «ОПТІТРЕЙД» у розмірі 20% до погашення загальної суми заборгованості за зведеним виконавчим провадженням №6007861 від 06.07.2021 року на загальну суму заборгованості 177313,02 грн. (а.с. 24-25).
На підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором № Р29.287.70472 від 20.10.2017 року позивачем надано:
-квитанцію №3356210 від 20 лютого 2018 року на суму 4000,00 грн.;
-квитанцію №910114 від 30 листопада 2017 року на суму 1917,00 грн.;
- квитанцію №2153791 від 15 січня 2018 року на суму 2000,00 грн. (а.с. 18-20).
Відповідно до наданої інформації управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.01.2022 № ПІ-21-11-13/1, з 31 грудня 2021 року припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича (а.с. 26).
06.04.2023 року на адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Виприка С.О. надійшло повідомлення від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича, щодо направлення матеріалів виконавчого провадження (а.с. 29-30).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представниками позивача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цими актами є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі в тексті - Порядок) та Постанова КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.
Тому, суд при вирішенні спору не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Так, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до боржника із письмовою вимогою (повідомленням) про усунення порушень кредитних зобов'язань, не надано жодних підтверджень того, що боржник ОСОБА_1 отримувала зазначену вище вимогу.
Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідач, не подав до суду обґрунтованого розрахунку заборгованості, який би містив обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування.
Крім того, законом передбачена процедура судового контролю за результатами вчинення нотаріусами виконавчих написів, тому при встановлені в судовому порядку, що сума заборгованості запропонована до стягнення не є безспірною, виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а кредитор набуває права на стягнення заборгованості шляхом звернення до суду.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2019 по справі № 161/6092/18-ц.
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Оскаржені виконавчий напис вчинені нотаріусом 21 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладені між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та позивачем кредитні договори № Р29.287.70472 від 20.10.2017 року та № R01.00401.00433820 від 13 вересня 2018 року не були посвідчені нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постановах від 12.03.2020 та від 15.04.2020 у справах № 757/24703/18-ц та № 158/2157/17 відповідно.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, щодо наявності достатніх підстав для визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем не було доведено того факту, що на момент вчинення нотаріусом спірних виконавчих написів позивач мав перед ним безспірну заборгованість саме такого розміру, який зазначений у кредитному договорі та у виконавчих написах станом на час їх вчинення. Крім того, спірні виконавчі написи вчинено на підставі копій кредитного договору, які не є нотаріально посвідченими.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо погашення позивачем кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), враховуючи, що позивач заперечує розмір заборгованості, вказаний в кредитному договорі. Також з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчих написів заборгованість позивача була саме такого розміру, як зазначено у виконавчих написах. Відповідачем не було доведено факту направлення на адресу позивача та отримання ним вимоги відповідача про сплату наявної заборгованості, надання її нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Отже, відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів на спростування доводів позивача. Тому відповідач не довів суду того, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним. Позивач звернувся до суду після вчинення виконавчих написів нотаріуса та заперечує наявність боргу у вказаних у них розмірах. Це, в своєю чергою, є достатньою правовою підставою для визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В матеріалах справи міститься фіскальний чек від 17.04.2023 року на суму 1073,60 грн. та від 18.03.2023 року на суму 1073.60 грн., як підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. Отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 53427 від 21 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» невиплачені в строк грошові кошти на загальну суму 86027,24 грн. за кредитним договором № R01.00401.004333820 від 13 вересня 2018 року.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 53428 від 21 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» невиплачені в строк грошові кошти на загальну суму 74735,51 грн. за кредитним договором № Р29.287.70472 від 20 жовтня 2017 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду про тягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2023 року.
Суддя А.О. Сухоруков