Справа № 203/4000/23
Провадження № 3/0203/2328/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 752572 від 19.07.2023 року, ОСОБА_1 о 11 год. 10 хв. у м. Дніпрі по вул. Старокозацька, 63, біля адміністративної будівлі, порушував громадський порядок, а саме жебракував у громадському місці. На неодноразові законні вимоги поліцейського ст. с-та поліції ОСОБА_2 не реагував, припинити правопорушення, надати документи та повідомити свої дані також відмовився, чим вчинив злісну непокору законній вимозі чи розпорядженню поліцейського, за що передбачена відповідальність ст. 185 КУпАП.
Розглядаючи справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у його присутності, та, відповідно до зазначеного протоколу, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська.
Тобто, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що у подальшому протокол про адміністративне правопорушення буде направлений до суду для розгляду, мав можливість самостійно поцікавитися його долею.
Разом з тим, до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого судову провістку про дату та час судового засідання ОСОБА_1 отримав 19.09.2023 року.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 185 КУпАП, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення. До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011.
З матеріалів справи встановлено, що протокол вищезазначеним вимогам закону не відповідає, оскільки у ньому не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, зокрема, відсутнє посилання на те, чи є дії ОСОБА_1 злісною непокорою законному розпорядженню або вимозі поліцейського, та, якщо так, то у зв'язку з чим, його дії слід вважати злісною непокорою, та, чи були вимоги працівника поліції наполегливими, неодноразово повтореними.
Також, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що вказаних вимог закону при складанні протоколу працівниками податкової служби враховано та дотримано не було.
Судом об'єктивно встановлено, що протокол відносно ОСОБА_1 складено 019.07.2023 року, одночасно в графі «склад адміністративного правопорушення» відсутнє посилання на дату скоєння адміністративного правопорушення.
Вказані обставини позбавляють суд належним чином встановити істині обставини по справі, тобто, визначити коли, все ж таки, мало місце адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Крім того, протокол не містить посилання на свідків, в матеріалах справи відсутні їх пояснення, які могли б підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення.
Як встановлено судом, вказані обставини неможливо перевірити й попри те, що до матеріалів справи не додано відеозйомку з портативного відео реєстратора, включення якого, відповідно до п. 5 Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
У відповідності до п. 4 ч. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).
Натомість в протоколі серії ВАВ № 752572 від 19.07.2023 року, в графі «особу встановлено» зазначено, що особу встановлено згідно системи ІПНП АРМОР, що не є документом, який посвідчує особу та не відповідає вимогам Інструкції та положенням ст. 256 КУпАП.
У зв'язку з вищенаведеним, протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
З досліджених судом матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що матеріали справи, крім протоколу, містять лише рапорт інспектора поліції , який не може вважатися об'єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.
Тобто, до протоколу не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тому, відсутність будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд повинен встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в даному випадку не дає можливості беззаперечно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження по даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик