Справа № 199/9347/23
(1-кп/199/666/23)
УХВАЛА
іменем України
07.11.2023 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12023041030003704 від 17.09.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з повною середньо-спеціальною освітою, заміжньої, маючої на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, раніше не судимої,-
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, -
за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12023041030003704 від 17.09.2023 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, 17.09.2023 приблизно о 13-00 годині ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , рухалась по вул. Донецьке Шосе з боку вул. Райніса в напрямку вул. Дементьєва в м. Дніпро.
Під час руху ОСОБА_3 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.38.1 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», розташованого в районі електроопори № 268 по вул. Донецьке Шосе у м. Дніпро, не переконалася у відсутності на пішохідному переході пішоходів, а саме пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину справа наліво за напрямком руху автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не здійснила заходів до зменшення швидкості та зупинки для надання дороги пішоходу, та, продовживши рух, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
Внаслідок дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми лівої нижньої кінцівки: закритих уламкових переломів голівки малогомілкової кістки та верхньої третини великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, синцем гомілки середній третині, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушила вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, порушення якого знаходиться у причинному зв'язку з наслідками, що настали, а саме:
п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як такі, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю, розкаялася у вчиненому. Надала суду клопотання, в якому просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності, закрити кримінальне провадження у зв'язку з її примиренням з потерпілою ОСОБА_6 , повним відшкодуванням спричиненої як матеріальної, так і моральної шкоди останній.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з їхнім примиренням, повним відшкодуванням їй спричиненої матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі. До суду від потерпілої ОСОБА_6 надійшла заява про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винної з нею.
Представник потерпілої ОСОБА_7 підтримав клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням обвинуваченої ОСОБА_3 з потерпілою ОСОБА_6 .
Прокурор також не заперечувала проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 Постанови № 12 від 23.12.2005 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
З Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Обвинувачена ОСОБА_3 вперше з необережності вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, яке не є корупційним кримінальним правопорушенням та не вчинено у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вину визнала повністю, раніше не судима, щиросердно розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завданий збиток потерпілій, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, примирилася з потерпілою, яка підтвердила відсутність у неї матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 , та яка також просила про закриття кримінального провадження відносно останньої.
Суд також враховує, що відповідно до обвинувального акту обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 не встановлено. Натомість, під час досудового розслідування встановлено обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку зі сторони обвинуваченої ОСОБА_3 .
Опитуванням обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_6 встановлено, що їх примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин. Останні розуміють наслідки закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та свідомо бажають цього.
Обвинувачена ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_6 підтвердили суду факт примирення, яке сприймається судом, як акт пробачення обвинуваченої з боку потерпілої в результаті вільного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка із сторін була ініціатором та з яких мотивів. Свобода волевиявлення потерпілої не викликає у суду сумнівів.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливо без застосування заходів кримінального покарання, тому обвинувачена ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження відносно неї за ч. 1 ст. 286 КК України - закриттю відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженню не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судово-автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу, в загальній сумі 3824,00 гривень.
Питання щодо майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, суд вирішує у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Підстави для застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст. 96-1 КК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 110, 284, 288, п.1 ч.2 ст. 314 КПК України, ст. 46 КК України суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_6 .
Кримінальне провадження № 12023041030003704 від 17.09.2023 відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід по кримінальному провадженню № 12023041030003704 від 17.09.2023 ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової авто-технічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу, в загальній сумі 3824,00 гривень (висновок експерта № СЕ-19/104-23/35063-IT від 09.10.2023; висновок експерта № СЕ-19/104-23/37031-IT від 24.10.2023).
Арешт майна, накладений відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2023 в кримінальному провадженні № 12023041030003704 від 17.09.2023, на транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , який був вилучений у ОСОБА_3 - скасувати.
Речовий доказ (постанова слідчого від 18.09.2023):
- транспортний засіб «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути за належністю власнику ОСОБА_8 .
На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1