ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Єдиний унікальний номер 645/322/23
Номер провадження 22-ц/818/1390/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року в складі судді Ульяніч І.В. у справі № 645/322/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТзДВ «СК «Альфа-гарант»), третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позов мотивовано тим, що 08 листопада 2021 року, близько 07 год. 30 хв., на перехресті пр. Московського та просп. Петра Григоренко в м. Харкові ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104, н. з. НОМЕР_1 , здійснив переїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора та допустив зіткнення з транспортним засобом NISSAN ROGUE, н. з. НОМЕР_2 , під його керуванням, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відомості про вказану подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021170020000565 від 08 листопада 2021 року за ч.1 ст. 286 КК України.
Постановою від 01 лютого 2022 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 25 травня 2022 року по справі № 645/917/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, справа була закрита у зв'язку з перебігом строків накладення адміністративного стягнення.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТОВ «СК «Альфа-Гарант», страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 130 000 грн., розмір франшизи 2600 гривень.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 12В від 31 серпня 2022 року, складеного судовим експертом Шаповаловим В.І.: величина матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу деталей), спричиненого власнику автомобіль «NissanRogue"», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП складає 105163 грн. 64 коп.
Крім того, позивачем були понесені судові витрати: сплачений судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 1051 грн. 63 коп.; витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 12В від 31 серпня 2022 у розмірі 3172 грн. 93 коп. Загальна сума судових витрат складає 4224 грн 56 коп.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Страхове товариство Альфа-Гарант» страхове відшкодування в розмірі 105 163,64 грн, витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 12В від 31 серпня 2022 року у розмірі 3172,93 грн, а також судові витрати
20 березня 2023 року ТОВ «СК «Альфа-Гарант» подано відзив на позовну заяву, в якому позов просило залишити без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що 25 січня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до товариства з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП. У вказаній заяві було вказано, що банківські реквізити для перерахування страхового відшкодування будуть надані пізніше на окремому аркуші. Проте, вказані реквізити надано не було.
04 лютого 2022 року здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено відповідний протокол огляду ТЗ, який підписаний позивачем. Заперечення щодо неправомірних дій представника Страховика під час огляду пошкодженого ТЗ та визначення розміру страхового відшкодування позивачем не надавались страховику.
Товариство вчасно в 10-ти денний термін передбачений ст. 34 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» направило свого представника для огляду пошкодженого автомобіля, що підтверджується протоколом огляду, здійснило розрахунок страхового відшкодування, а тому позовні вимоги про стягнення витрат на доведення експертизи на замовлення позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до Звіту № 21/6906 від 06 січня 2023 року вартість матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля позивача з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу з урахування ПДВ становить 71 936,27 грн., вартість матеріального збитку завданого майну NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 та 62293,56 грн., без ПДВ на вартість матеріалів та складових. Вказаний розмір шкоди належним чином позивачем не спростовано, висновок судової експертизи, проведеної на підставі ухвали суду матеріали справи не місять.
Оскільки Товариству не було надано належних доказів понесених витрат з оплати ПДВ, сума страхового відшкодування визначено за вирахуванням 20% ПДВ та франшизи в розмірі 2600,00 грн., та не може становити більше 59 693,56 грн.
Зважаючи на відсутність реквізитів для сплати, страховик з незалежних від нього обставин не має змоги перерахувати страхове відшкодування.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 105 163 грн. 64 коп, судові витрати в розмірі 3172 грн.93 коп та 1073,60 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «СК «Альфа-Гарант» розмір матеріального збитку визначено майже через рік після огляду транспортного засобу 04 лютого 2022 року, страхові виплати позивачу проведено не було, з огляду на що суд вважає правомірним проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 12В від 31 серпня 2022 року за заявою ОСОБА_1 та визначення розміру відшкодування на підставі вказаного висновку. Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, винним у ДТП є ОСОБА_2 , відповідальність якого за завдану майнову шкоду була застрахована, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування, в межах ліміту встановлено даним полісом, у розмірі 105 163,64 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТзДВ «СК «Альфа-гарант» подано апеляційну скаргу, в який просило рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТзДВ СК «Альфа-Гарант» виконало свій обов'язок щодо направлення свого представника для огляду пошкодженого автомобіля протягом 10 робочих днів з моменту отримання від повідомлення про ДТП. Між тим, позивач замість того щоб надати Страховику реквізити для перерахування страхового відшкодування, про що він власноруч зазначив в заяві, звернувся з позовом до суду.
Оскільки ОСОБА_1 не було заявлено клопотання про проведення експертизи, то розмір збитків, визначених у Звіті № 21/6906 від 06 січня 2023 року належними засобами доказування не спростовано, а тому підстави для розрахунку відшкодування на підставі висновку, зробленого на замовлення позивачем, відсутні.
Зважаючи, що Позивач не надав документального ствердження факту оплати проведеного ремонту, то сума розміру відшкодування має бути зменшена на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Також, має бути вирахувана франшиза у розмірі 2600 грн, яка була обумовлена умовами договору страхування.
ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Ніколаєва В.І. на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 лютого 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що 08 листопада 2021 року, близько 07 год. 30 хв., на перехресті пр. Московського та пр. Петра Григоренко в м. Харкові ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2104, н. з. НОМЕР_1 , здійснив переїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора та допустив зіткнення з транспортним засобом NISSAN ROGUE, н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві від 08 листопада 2021 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021170020000565 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 25 травня 2022 року по справі № 645/917/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, справа закрита у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, судом встановлено, що дана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.8.7.3 "е" Правил дорожнього руху України. (а.с.16-17).
ОСОБА_1 є власником автомобіля NissanRogue, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.10).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля BA3-21043, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант», на підставі полісу АТ № 1011439, за яким ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, складає 130 000 гривень, франшиза складає 2600 гривень. (а.с.18).
21 січня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Сагайдак Е.С. звернувся із заявою на страхове відшкодування та повідомленням про ДТП до ТДВ «СК «Альфа Гарант». (а.с.11-15)
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 12В від 31 серпня 2022 року сума матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (VIN) НОМЕР_5 , 2017 року, пошкодженого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 08 листопада 2021 року складає 105 163,64 грн. (а.с.24-35).
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 21/6906, складеного 06 січня 2023 року ФОП ОСОБА_4 на замовлення ТДВ «СК «Альфа Гарант», вартість матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля позивача з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу з урахування ПДВ становить 71 936,27 грн, вартість матеріального збитку завдано майну NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 та 62 293,56 грн., без ПДВ на вартість матеріалів та складових. (а.с.108-118)
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У статті 29 Закону № 1961-IV зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Пунктом 2.3 Методики передбачено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).
Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.
Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесених фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП, розмір відшкодування підлягає зменшенню на суму вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ (20%), оскільки документальне підтвердження факту оплати проведеного позивачем ремонту в матеріалах справи відсутнє.
Щодо доводів ТзДВ «СК «Альфа-гарант» про розмір відшкодування, визначений на замовленням позивача, то суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1, 2, 5, 6 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Наданий позивачем висновок складено судовим експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність. Транспортний засіб оглянуто 04 лютого 2022 року.
Звіт, наданий страховою компанією, складено 06 січня 2023 року на підставі акту технічного огляду об'єктами з результатами фотофіксації від 04 лютого 2023 року.
Також, як вбачається з ремонтної калькуляції від 06 січня 2023 року (а.с. 124), що є додатком до вказаного звіту, вартість запасних частин становить 127 793,93 грн, між тим, при розрахунку збитків оцінювачем вказано розмір вартості складових, що підлягає заміні складає чомусь 101 950,49 грн (а.с. 117), а тому суд критично оцінує висновки вказаного дослідження.
Під час розгляду справи ТзДВ «СК «Альфа-гарант» не заявляв клопотання про призначення судової експертизи.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач в силу частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надав доказів на противагу поданого позивачем авто товарознавчого дослідження № 12В від 31 серпня 2022 року, не спростував визначений розмір матеріального збитку та вартість транспортного засобу після ДТП, а отже не довів, що такий визначено експертним дослідженням неправильно.
Доводи ТзДВ «СК «Альфа-гарант» що позивачем не надано реквізити для сплати страхового відшкодування не виключають обов'язку здійснити страхову виплату. Доказів відмови позивача від отримання такої виплати матеріали справи відповідачем не надано, Матеріали справи не містять даних, що страховою компанією вчинялись дії щодо виплати коштів позивачеві, в тому числі шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення суми страхового відшкодування, що підлягає стягненню з ТзДВ «СК «Альфа-гарант» на користь ОСОБА_1 з 105163,64 грн до 84130,91 грн.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 1073,60 грн судового збору.
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 1610,40 грн. Зважаючи, що позов задоволено на 80% (84130,91/105163,64*100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 858,88 грн, а відповідачу на користь позивача має бути компенсовано 322,08 грн сплаченого судового збору.
Таким чином, на підставі частини 10 статті 141 ЦПК України з відповідача, на якого покладається більша сума судових витрат, на користь позивача підлягає стягненню різниця понесених судових витрат у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року змінити.
Зменшити розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 з 105 163,64 грн до 84 130 (вісімдесят чотири тисячі сто тридцять) грн 91 коп.
Зменшити розмір судового збору, що підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 з 1073,60 грн до 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2023 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук