ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2405/23 Справа № 179/1499/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шевське Магдалинівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах зазначених в протоколі, 18 серпня 2023 року о 20 годин 42 хвилин в с. Шевське по вул. Ватутіна ОСОБА_2 керував транспортним засобом скутером ЯМАХА без днз, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою визнати його не винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що йому зателефонувала невістка, сказала, що треба привезти медсестру для хворої дитини, щоб невідкладно зробити ін”єкцію, він діяв у межах необхідності, щоб зберегти здоров”я дитини.
Вказує, що вимірювального приладу газоаналізатора “Драгер” поліцейські йому не показували, свідоцтва та сертифіката на нього і свідкам також; його не доставлено до закладу охорони здоров“я.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, рапортом працівника поліції.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_2 як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності.
Наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_2 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому визнають належними та допустимими.
Стягнення на ОСОБА_2 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.
Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун