ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2310/23 Справа № 202/13172/23 Суддя у 1-й інстанції - Шофаренко Ю. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника Пустинцева А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, з доповненнями, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
У постанові суду зазначено, що 22.06.2023 року о 00 год. 47 хв. в м. Дніпро по вул. Б. Хмельницького, 17, водій ОСОБА_1 керував авто Chevrolet н/з НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився із застосуванням газоаналізатору Drager 7510, результат тесту № 575 - 1,13 % проміле алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року та просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповнотою дослідження доказів.
В обґрунтування зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, вказує, що працівники поліції не задокументували та не довели належними доказами факт порушення ним ПДР, які б відповідно до ст.35 ЗУ “Про Національну поліції” надавали їм право здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням, а також, всупереч вимог ст.266 КУпАП не відсторонили його від керування транспортним засобом, що в черговий раз підтверджує відсутність складу адміністративного правопорушення та узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року (справа №686/11314/17).
Водночас, вважає, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції записаний на DVD диск не є допустимим доказом у справі, оскільки всупереч вимог Наказу Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.п.4.1, 4.2 Розділу IV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками поліції та доступ до відеозаписів, затвердженої Наказом ДПП НПУ №100 від 03.02.2016 року є не оригіналом відео, а лише копією; не містить в собі факту керування ним транспортним засобом; відомостей про номер та серію відеокамери, дату його виробництва та назву камери.
Разом з тим, зауважує, що поліцейськими до матеріалів справи не долучено свідоцтво стосовно відеокамери, яке б надавало можливість встановити той факт, що відеозапис на камеру відносно нього було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень ПДР, а в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено даних щодо бодікамери, на яку було здійснено аудіо та відеофіксацію.
В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що в порушення вимог ст.ст.268,278 КУпАП суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, при цьому не переконавшись у його належному повідомленні про дату, час та місце слухання справи.
Крім того, вважає, що роздруківка його огляду на стан алкогольного сп'яніння не може бути визнано належним доказом у справі, оскільки зі змісту чеку “Драгер” вбачається, що температура повітря під огляду була ОСОБА_2 , тоді ж як згідно довідки Дніпропетровського регіонального центру гідрометереології від 17.10.2023 року, наданої захисником, температура повітря 22.06.2023 о 00:00 до 03:00 у м. Дніпрі становила + 21,6 до 19,3 °C, що суттєвою різницею та може свідчити про технічну несправність приладу “Драгер”.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Пустинцев А.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, з доповненнями, та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, але захисник не заперечував проти можливості розгляду справи без участі його підзахисного, а тому неявка ОСОБА_1 , відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 513552 від 22 червня 2023 року; чек драгеру %575 від 22.06.2023 року та доданий до нього акт огляду; відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 513552 від 22.06.2023, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 22.06.2023 року о 00 год. 47 хв. в м. Дніпро, Індустріальний район, по вул. Б. Хмельницького, 17, водій ОСОБА_1 керував т.з. Chevrolet Cruze н/з НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою Alkotest Drager прилад ARMF-0316, тест № 575, результат позитивний - 1,13 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив “надам у суді”. Крім того зафіксовано, що документи у ОСОБА_1 не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, однак від підпису та отримання копії даного протоколу останній відмовився.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів при проведенні відеофіксації у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, за допомогою приладу Alkotest Drager прилад ARMF-0316 у ОСОБА_1 було встановлено позитивну пробу 1, 13 ‰. В акті зазначено, що від підпису результатів проведення огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.6).
Відповідно до результатів тестування на алкоголь від 22.06.2023 року (а.с.4) у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння 1,13 ‰. З результатами тестування ОСОБА_1 було ознайомлено, однак від підпису результатів останній відмовився.
Згідно рапорту поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону №4 УПП в Дніпропетровській області мл.лейтенанта поліції Султанова О.В. від 22.06.2023 року (а.с.3), вбачається, що 22.06.2023 року під час несення служби у складі автопатруля “Легіон-121”, сумісно з інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області Шелюговим В.А., під час патрулювання було зупинено т.з. Chevrolet Cruze н/з НОМЕР_1 за порушення ПДР. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , військовослужбовцем НОМЕР_2 , у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager, на що водій погодився, результат позитивний - 1,13 ‰. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол ААД №513552 за ч.1 ст.130 КУпАП та відсторонено від керування шляхом паркування т.з. без порушень ПДР.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, який міститься у 1 файлі на одному DVD-R диску, долученому до матеріалів справи (обкладинка диску не пронумерована).
Так, з відеофайлу “export-hjnnm” тривалістю 00:00:00 - 00:53:33, який містить в собі поєднання відеозаписів з двох бодікамер працівників патрульної поліції, вбачається, що 22.06.2023 о 00:45 годині, під час комендантської години, працівники поліції по автодорозі здійснювали рух за автомобілем Chevrolet Cruze н/з НОМЕР_1 , який рухався з порушенням ПДР, а саме по зустрічній смузі. Після зупинки даного транспортного засобу було встановлено, що за кермом перебував ОСОБА_1 та в салоні автомобілю знаходився ще один пасажир. Далі, поліцейськими було здійснено перевірку документів ОСОБА_1 та під час розмови у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера, на що водій погодився.
Потім, один з працівників патрульної поліції дістав з багажнику службового автомобіля вказаний прилад для проходження огляду, відкрив новий мундштук, зробив контрольний аналіз для перевірки приладу та надав прилад Alkotest Drager ОСОБА_1 для продування. З перших чотирьох спроб у ОСОБА_1 не виходило набрати необхідну кількість повітря для проходження огляду, але з п'ятої спроби вийшло, результат був позитивний - 1,13 ‰. Після чого поліцейським було надано прилад ОСОБА_1 для ознайомлення з результатами, та повідомлено, що він вже не може здійснювати рух, після чого на запитання поліцейського останній відповів, що напередодні зустрівся з товаришем та “випив півтори бутилки пива”.
Далі, поліцейський повідомив водієві, що за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність та відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, на що ОСОБА_1 повідомив, що на даний протокол йому все рівно, бо сьогодні він тут, завтра в іншому місці.
Подальшою відеозйомкою зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення ч.1 ст.130 КУпАП, під час якої ОСОБА_1 неодноразово пропонував поліцейським вирішити дане питання. Після завершення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в повному обсязі було ознайомлено з його змістом, повідомлено дату, час та місце судового розгляду, однак від підпису результатів огляду, акту огляду, протоколу та отримання їх копії останній відмовився. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що його відсторонено від керування транспортним засобом та потрібно буде знайти тверезого водія.
Отже зазначені на цьому відеофайлі фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та його не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Разом з цим, доводи апелянта щодо невірного відображення приладом “Драгер” температури повітря під час проведення огляду, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки з вищевказаного відеозапису видно, що перед початком проходження тестування ОСОБА_1 , працівником поліції було зроблено контрольний тест, результат - 0,00 проміле, тоді як після проходження тестування ОСОБА_4 , який йому вдалося зробити лише з п'ятої спроби, прилад надав позитивний результат, що свідчить про його технічну справність. До того ж, ОСОБА_1 після проходження тестування та ознайомлення з результатами, повідомив поліцейським, що напередодні зустрівся з товаришем та “випив півтори бутилки пива”.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі апелянт не оспорює сам факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а лише оспорює наявність доказів на підтвердження факту його керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано усіх приписів Інструкції щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року, чим було порушено вимоги п.2.9 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Разом з цим, на переконання апеляційного суду, є некоректним посилання апелянта на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у постанові від 15.03.2019 року (справа №686/11314/17) щодо належності і допустимості відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюютьсяКодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у даній справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.
Водночас, апеляційний суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками патрульної поліції в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №513552 від 22.06.2023 (а.с.1) не зазначено інформації про засіб для здійснення відеофіксації, а саме не вказано номер, серію, дату виробництва, назву камери, на яку здійснювався відеозапис, а також, що наявний в матеріалах справи відеозапис є не оригіналом, а лише копією, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду про те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
У той же час, доводи апеляційної скарги щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , визначених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», також не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки вони не є предметом апеляційного розгляду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення місцевим судом вимог ст.268 КУпАП, у зв'язку із розглядом справи за його відсутності, апеляційний суд зазначає, що його права, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги, з доповненнями, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, з доповненнями, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО