Справа № 161/12781/22 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.
Провадження № 22-ц/802/926/23 Доповідач: Карпук А. К.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Власюк О. С.
з участю: представника боржника ОСОБА_1 ,
представника особи, яка не брала участі розгляді справи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням приватного виконавця Таранка Дмитра Вікторовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, стягувач: ОСОБА_3 , боржник: ОСОБА_4 за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі розгляді справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Декстон Р» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Приватний виконавець Таранко Д. В. звернувся до суду з поданням, яке обґрунтував тим, що в його провадженні перебуває виконавче провадження №71703357 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 06.01.2021 у сумі 100 000,00 грн. та судового збору у сумі 1 000,00 грн.
Приватний виконавець зазначає, що станом на теперішній час боржником виконавчий документ не виконано, заборгованість не сплачена.
Постановою приватного виконавця від 22.05.2023 було описано та арештовано належне боржнику майно, а саме - нежитлове приміщення /Е-1/, цех вичинки з №1-1 по №1-6, загальною площею 215,4 кв.м., у т.ч. 64,8 кв.м. самочинного будівництва за адресою АДРЕСА_1 , на яке приватний виконавець просить звернути стягнення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2023 року подання задоволено.
Ухвалено звернути стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, що належить ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме - нежитлове приміщення /Е-1/, цех вичинки з №1-1 по №1-6, загальною площею 215,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 .
Особа, яка не брала участі у справі ТзОВ «Декстон Р» подало апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні подання, покликаючись на те, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про його права та обов'язки. Зокрема, вказує, що майно, на яке звернуто стягнення, є самочинним будівництвом, приватний виконавець порушив черговість звернення стягнення на майно, та не звернув стягнення на належний боржнику транспортний засіб.
Мотивуючи апеляційну скаргу зазначив, що за ТзОВ «Дектон Р» зареєстроване право власності на приміщення 1-7 в приміщенні Е-1 - будівлі цеху вичинки. ОСОБА_4 розібрала належне товариству приміщення 1-7 і на його місці збудувала нове приміщення 1-6, яке згідно з висновком судової експертизи не відповідає параметрам приміщення 1-7, право власності на яке зареєстроване за ТзОВ «Декстон Р».
У відзиві на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_4 просить закрити апеляційне провадження, вважає, що оскарженою ухвалою питання про права, обов'язки ТзОВ «Декстон Р» не вирішувалось.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ця стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведеної норми процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. Якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Схожий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Мотивуючи апеляційну скаргу тим, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішувались питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки , ТзОВ «Декстон Р» не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини та не навів будь-якого обґрунтування того, яке ж право, інтерес або обов'язок порушує оскаржувана ухвала суду першої інстанції.
Аргументи апеляційної скарги про те, що задовольнивши подання суд надав право звернути стягнення на самочинно збудоване боржником ОСОБА_4 нерухоме майно, не врахував вимог статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо черговості звернення стягнення на майно боржника не доводять, що оскарженою ухвалою вирішено питання про права чи обов'язки ТзОВ «Декстон Р».
З тексту наданого представником ТзОВ «Декстон Р» в судовому засіданні рішення Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2023 року у справі № 161/20416/21 за позовом ТзОВ «Дектон Р» до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням вбачається, що приміщення 1-7 приміщення Е-1 цех вичинки відсутнє в натурі. Наведене додатково підтверджує ту обставину, що надавши право звернення стягнення на приміщення 1-1 - 1-6 приміщення Е-1 цех вичинки,оскарженою ухвалою суду питання про права, обов'язки ТзОВ «Декстон Р», за яким зареєстровано право власності на приміщення 1-7, не вирішував.
Ураховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргю ТзОВ "Декстон Р" на ухвалу Луцького мцськрайонного суду від 22 червня 2023 року у даній справі необхідно закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просила стягнути з ТзОВ «Декстон Р» витрати на професійну правничу допомогу на користь боржника ОСОБА_4 .
До відзиву додала Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 26.10.2023, з якого вбачається, що відповідно до договору на правничу допомогу (дата укладення договору не зазначена), вартість наданої правничої допомоги у Волинському апеляційному суді становить 7000 гривень, з яких 5000 гривень за ознайомлення з матеріалами справи та підготовка відзиву на апеляційну скаргу та 2000 за участь в судових засіданнях.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Із системного аналізу положень статті 81, 141 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доведенню.
Всупереч вимог наведених норм процесуального права, заявник не зазначила у відзиві на апеляційну скаргу, в якому просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу, про зміст договору в частині визначення порядку оплати за надання послуг на підготовку відзиву, ознайомлення з матеріалами справи, участь в судових засіданнях, не подала апеляційному суду і самого договору про надання правової допомоги , не надавала в апеляційному суді будь яких пояснень з приводу тих критеріїв оплати адвокатських послуг, які сторони обумовили в договорі, а тому апеляційний суд позбавлений можливості на виконання вимог частини 8 статті 141 ЦПК України встановити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню та з наведених підстав відмоляє у стягненні витрат за надану професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтею 362 , 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі розгляді справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Декстон Р» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2023 року в справі за поданням приватного виконавця Таранка Дмитра Вікторовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, стягувач: ОСОБА_3 , боржник: ОСОБА_4
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: