САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/2454/23
Провадження №3/726/1524/23
Категорія 156
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,-
ВСТАНОВИВ :
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 03.10.2023 року о 02 годині 26 хвилин водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Фольцваген пасат», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. В.Александрі, 85 у м. Чернівці з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, нестійка хода). Від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши відеозапис із нагрудного відео реєстратора працівників поліції, а також відео реєстратора, який знаходився у патрульному автомобілі, встановлено, що екіпаж поліції рухався по одній із вулиць міста. Було виявлено, що на узбіччі смуги попутного руху знаходиться автомобіль. У момент, коли патрульний автомобіль підїхав до автомобіля «Фольцваген пасат», особа, яка перебувала на сидінні водія, покинула своє місце та перебралась на інше. При цьому не виявляється можливим встановити хто саме це був, враховуючи, що у автомобілі знаходилось декілька людей.
Разом із тим, працівники поліції визначили, що на місці водія знаходився ОСОБА_1 . Виявивши у його поведінці ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти відповідний огляд, однак останній відмовився.
Варто звернути увагу на те, що на відеозаписі не зафіксовано рух автомобіля. Крім того, його мотор не було увімнено. Варто також звернути увагу на місцезнаходження автомобіля, який розташовувався не на проїздній частині дороги, а на узбіччі зустрічної для нього смуги руху.
У ході розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що не керував автомобілем, не здійснював на ньому рух, оскільки у автомобіля зламана гальмівна система та рух на ньому фактично неможливий. Так дійсно, він знаходився у автомобілі разом із своїми знайомими, однак не керував ним.
У ході спілкування, невстановлена особа, яка перебувала у автомобілі разом із ОСОБА_1 вказала, що він є автомайстром. Того дня ОСОБА_1 покликав його до автомобіля «Фольцваген пасат», попросив допомогти, в тому числі оглянути автомобіль, оскільки у ньому відмовили гальма. Разом вони відштовхали автомобіль, («спустили накатом», як вказує особа) із сусідньої вулиці на те місце де їх виявили працівники поліції, оскільки подальший рух автомобіля за допомогою фізичної сили був неможливий, розмістили автомобіль таким чином, щоб він не заважав дорожньому руху, тобто на узбіччі дороги.
На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що не керував автомобілем та відмовляється проходити огляд з тієї причини, що він не є водієм, а тому у нього відсутній такий обовязок.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність водія за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи викладені норми стає зрозумілим, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно встановити та беззаперечно довести факт керування транспортним засобом особою, в іншому випадку у діях особи, якій пред'явлено таке обвинувачення, буде відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши надані у якості доказу відеозаписи та інші матеріали справи, суд позбавлений можливості констатувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. У момент, коли транспортний засіб зявився у полі зору працівників поліції, рух автомобілю не зафіксовано. Навіть якщо припустити шо ОСОБА_1 пересів із сидіння водія на місце пасажира, що є достатньо ймовірним, будь-яких доказів керування ним транспортним засобом матеріали справи не містять. Сам по собі факт переміщення особи із місця на місце у автомобілі не може підтверджувати перебування такої особи у статусі водія, а як наслідок стверджувати про те, що він є суб'єктом вчинення правопорушення.
Невідємною частиною складу правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП є суб'єкт правопорушення, тобто водій транспортного засобу, який вчинив дію чи бездіяльність, за що наступає адміністративна відповідальність. За відсутності доведеності належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто перебування його у статусі водія, не може бути констатовано, про те, що він є суб'єктом правопорушення. Як наслідок, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вказані обставини, відсутність належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладеного у протоколі про адміністративне праовопрушення, породжують сумніви щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, з метою недопущення можливості необґрунтованого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 130, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України наказу № 1452/735 від 09.11.2015 року Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», -
ПОСТАНОВИВ :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук