Справа № 643/11536/23
Провадження № 2-а/643/52/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023
07 листопада 2023 року місто Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з вищевказаним адміністративним позовом.
При попередньому ознайомленні з поданими матеріалами, суд вбачає обставини, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, та вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач вирішив скористатись своїм правом на альтернативну підсудність даної справи, звернувшись до суду з позовом за своїм місцем проживання (перебування чи реєстрації), а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Салтівського району м. Харкова.
Однак, при зверненні до суду з адміністративним позовом, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) за адресою: АДРЕСА_1 , що, у свою чергу, позбавляє суд можливості визначитись стосовно підсудності вказаної справи саме Московському районному суду міста Харкова.
Позивачу слід надати до суду документи, які б належним чином підтверджували його зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, позивачем не додано до позовної заяви копію постанови про накладення адміністративного стягнення, про скасування якої він просить.
Далі, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивач судовий збір не сплатив.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір», особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Разом з цим, у постанові від 18.03.2020 (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до ставок судового збору та з урахуванням вимог позовної заяви.
Далі, відповідно до ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як видно з позовної заяви, відповідачем по справі є ОСОБА_2 .
При цьому, позивачем не в повному обсязі вказано його місце роботи, а лише частково зазначено посаду.
Крім того, як видно з прохальної частини позовної заяви, одна з вимог стосується Управління патрульної поліції в Харківській області.
Однак, позивачем не вказано в позовній заяві як відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області.
Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для усунення недоліків.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення недоліків строком 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
Попередити позивача, що у разі не усунення недоліків протягом зазначеного часу позов буде визнано неподаним та йому повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Сугачова