Справа № 953/10513/23
н/п 1-в/953/400/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 21.07.2023 Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
На розгляд до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення звільнену з випробуванням для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 30.08.2023 до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2023, стосовно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання.
На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України на засудженого були покладені наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця 2) проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
04.10.2023 у приміщенні уповноваженого органу з питань пробації гр. ОСОБА_4 був ознайомлений з порядком та умовами іспитового строку та попереджений про те, що у разі невиконання покладених на нього судом обов'язків або вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, орган пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію засудженому ОСОБА_4 було встановлено днем явки 1 (першу), 2 (другу) та 3(третю) середу кожного місяця.
11.10.2023 року засуджений ОСОБА_4 на реєстрацію до органу пробації не з'явився, про поважність причини неявок заздалегідь не повідомив. 12.10.2023 року гр. ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку «Укрпошта» було направлено виклик до уповноваженого органу з питань пробації.
16.10.2023 року засуджений ОСОБА_4 прибув до уповноваженого органу з питань пробації та пояснив, що не з'явився на реєстрацію 11.10.2023 року у зв'язку з тим, що працював. Але будь-яких документів, що підтверджують поважність причини неявки не надав.
В результаті, за порушення порядку і умов іспитового строку засудженому було винесено письмове попередження, а саме за неявку на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 11.10.2023 року.
18.10.2023 року засуджений ОСОБА_4 , відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації знову не з'явився, про поважність причини неявок заздалегідь не повідомив. На телефонні виклики не відповідав.
19.10.2023 року засуджений ОСОБА_4 прибув до уповноваженого органу з питань пробації та пояснив, що не з'явився на реєстрацію 11.10.2023 року у зв'язку з тим, що працював. Але будь-яких документів, що підтверджують поважність причини неявки не надав.
Таким чином, така поведінка гр. ОСОБА_4 , яка виражена у в систематичному ігнорування покладених на нього судом обов'язків відповідно до ст. 76. ККУ, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, свідчить , про те що він на шлях виправлення не став, порушує порядок та умови іспитового строку та ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.
Згідно ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Згідно Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально - виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі» № 272/5 від 29.01.2019 року Розділу ІХ п. 3.3 у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Ураховуючи викладене, на підставі ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України та відповідно п. 8 ч. 1 ст. 537, п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, до суду направлено матеріали стосовно ОСОБА_4 , для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Представник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. До суду провідним інспектором Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 подано заяву, відповідно до якої не заперечує проти того, щоб ОСОБА_4 залишити на іспитовому строку, у зв'язку з тим, що він письмово зобов'язався з'являтися на реєстрацію до УОПП та виконувати покладені на нього обов'язки. Судове засідання просила провести за її відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Засуджений ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, відповідно до якої зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки вироком суду від 21.07.2023, зобов'язується з'являтися до УОПП, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні подання. Судове засідання просить провести за його відсутності.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Так, згідно з вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у вигляді 1(одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік, поклавши на засудженого обов'язки відповідно до ст.76 КК України, а саме: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 21.07.2023 набрав законної сили 22.08.2023 та 30.08.2023 прийнятий до виконання Київським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Відповідно до частини 1 статті 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною 1 статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з ч.2 ст.166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною 2 статті 78 КК України передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже, враховуючи, ст. 166 КВК України, ст. 537 КПК України та принципи кримінального судочинства, подання органу пробації має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали особової справи №141/2023 відносно ОСОБА_4 , не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення ним від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що подання відносно засудженого ОСОБА_4 направлено до суду передчасно, оскільки наразі не вбачається злісного ухилення засудженим від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду.
Обов'язок з'ясування вищевказаних фактів не може перекладатися на суд, оскільки подання органу пробації має бути обґрунтованим, а обставини, викладені в ньому, повинні бути підтверджені належними доказами, достатніми для вирішення питання по суті.
З огляду на зазначене, суд вважає, що клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 26 КВК України, ст.ст.53, 56 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Особову справу №141/2023 на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1