621/3218/23
2/621/871/23
РІШЕННЯ
іменем України
31 жовтня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
судді - Бібіка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Сосницької К.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
22.08.2023 до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини у період з 10 грудня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті останнього) за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з 10 грудня 2016 року по 29 липня 2022 року проживав разом з ОСОБА_2 у належному йому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , допомога йому по господарству, забезпечував продуктами харчування та ліками, супроводжував до лікарів, приймав участь в оплаті комунальних послуг, мали спільний бюджет. 15.06.2022 ОСОБА_2 було складено заповіт на його користь, яким заповідав йому земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок. Коли ОСОБА_2 помер він займався його похованням. При зверненні до нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не доведено факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.08.2023 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, у підготовче судове засідання.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позову наполягала.
Представник Зміївської міської ради Маковецька К. надала заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Суд, дослідивши письмові докази, надані на обгрунтування позовних вимог визначившись з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9)
З акту обстеження № 68, складеного 11.07.2023 депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Юрченком Ю.В. в присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживав ОСОБА_1 , вели спільне господарство і здійснював догляд за померлим до його смерті (а.с. 10)
За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чугуївськогго районного нотаріального округу Харківської області, яким заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 6321786001:01:001:0391, та розташований на ній житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11)
З довідки № 07-16-09/126 від 15.06.2023 вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23)
Крім того, позивачем надано копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 № 48, довідка про причину смерті № 48, копія пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_2 , картка фізичної оосби - платника податків на ім'я ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , накладну № 50 від 29.07.2022 (а.с. 15-20)
З листа приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області від 01.08.2023 № 320/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право тна спадщину, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 28)
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК Україниє необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «[…] відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації […] не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом».
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вказаний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у справі № справа № 522/16268/17 від 22 квітня 2020 року.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Суд вважає доведеним факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273, 315-319 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058674) про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини (день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за адресою: АДРЕСА_1 .
В інішій частині відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.11.2023.
Суддя: