Справа № 638/1039/23
Провадження № 2/638/2165/23
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
06.11.2023 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді Штих Т.В. за участі секретаря судового засідання Зайченко Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить: позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що починаючи з 2014 року він перебував у цивільному шлюбі із відповідачкою, від якого вона народила дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, відповідач почала зловживати наркотичними засобами та у 2016 року залишила сім'ю та малолітню дочку. З того часу відповідачка не проживає з дочкою однією сім'єю, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, дівчиною не цікавиться, не виховує, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток. Мати дитини дошкільний навчальний заклад, до якого ходить дочка, не відвідує та в розвитку участі не приймає. Відповідач нехтує своїми батьківськими обов'язками та не надає матеріальної допомоги на утримання дочки. З цих підстав, з метою захисту інтересів дитини, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Від представника позивача -адвоката Гребенюк Олена Олегівни надійшла заява, відповідно до якої просить розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, поважності неявки не убачається, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи: Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради також у судове засідання не з'явилась, 19 жовтня 2023 року, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, разом з висновком Департаменту служб у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав. При винесені рішення по справі покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходить з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, відповідно до преамбули якої, дитині для повного й гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі ст.9 Конвенції, держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню. Статтею 18 Конвенції про права дитини, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Крім цього, вказані правовідносини регулюються міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21.06.2001 року №-2558-ІІІ, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Пунктом 2 частини 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.
Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , видане 28.05.2016 Куп'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 363.
Відповідач ОСОБА_2 вихованням та утриманням своєї дитини не займається, з дитиною не проживає, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про дочку. Піклується про дочку, займається її вихованням, здоров'ям, створивши необхідні умови для проживання та розвитку дитини її батько ОСОБА_1 та бабуся- ОСОБА_4 .
Як вбачається з висновку Департаменту служб у справах дітей ХМР щодо доцільності позбавлення батьківських прав від 17.10.2023 № 350, з метою захисту прав та інтересів дитини вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дочки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із змісту висновку випливає, що розглянувши питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дочки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з'ясовано, що дівчина разом із батьком, ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично малолітня дитина разом із батьком та бабусею мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , де створені умови для проживання дитини.
Відповідно до інформації Плужинського ліцею ім. Боротника Р.Й. Плужненської сільської ради де навчалась Ніколь до школи дитину приводив батько, після чого дівчиною опікується бабуся.
Згідно із характеристикою № 01-30/266 від 26.09.2023, наданої Комунальним закладом «Харківський ліцей №8 Харківської міської ради» на ім'я учениці 2-А класу ОСОБА_3 , остання зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Навчанням та вихованням дитини займається батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_4 . Батько та бабуся допомагають Ніколь творчо розвиватися, брати активну участь у заходах, які проходять у класі, слідкують за здоров'ям дитини, радіють її успіхам. Вони відвідують батьківські збори, знаходяться на постійному зв'язку класним керівником.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачка за власною ініціативою самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідачки відносно її дочки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263, 265,280,281, 289 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 166, 180, 182, 191, 192 СК України, ст.ст. 60, 63 ЦК України, суд-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
Повний текст рішення складений 06.11.2023.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1ст.284ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. ШТИХ.