Справа638/16663/23
Провадження № 1-кп/638/1841/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023226240000776 від 04.10.2023, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Білий Колодязь Вовчанський р-ну, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03.10.2023 о 18 год. 05 хв., ОСОБА_3 перебуваючи у громадському місці по вул. Циліноградській в м.Харкові біля будинку №32, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальноприйнятих правил та норм поведінки і моралі, бажаючи самоутвердитися та протиставити себе іншим громадянам, суспільству, діючи з особливою зухвалістю, агресивно відреагувавши на зауваження з боку ОСОБА_4 , щодо попередньої неправомірної зухвалої поведінки, а саме грубого висловлювання в її бік та недотримання громадського порядку, умисно, безпричинно, наніс раніше незнайомій потерпілій ОСОБА_4 , знаходячись у положенні стоячи навпроти останньої, два удари долонею правої руки в область лівої верхньої кінцівки, після чого правою рукою схопив ОСОБА_4 за ліве плече та повалив на землю, де тримаючи праву руку на лівому плечі ОСОБА_4 почав стискати свою праву долонь, чим спричинив, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-1439/2023 від 11.10.2023 наступні тілесні ушкодження: синець на лівій верхній кінцівці, який утворився від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удару, або удару - стиснення, за ступенем тяжкості синець викликає незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів , і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкодження, (згідно з п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч. 1 ст. 296 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, тобто хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, тимчасово не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення- проступок.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення - проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових кримінальних правопорушень".
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений кримінального правопорушення лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальній правопорушень.
Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових кримінальних правопорушень останній необхідно призначити покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обставину, що пом'якшують покарання обвинуваченого, його щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу або арешту, на переконання суду було б не справедливим, не відповідало б тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченого, який не має постійного місця роботи.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: лазерний диск № MFP64XL07053682 4 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381та382цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1