РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/4377/23
провадження у справі № 2/0285/918/23
27 жовтня 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Сусловця М.Г.,
з участю:
секретаря судового засідання Величко К.Б.,
представника позивача не прибув,
відповідача не прибув,
представника відповідача Шепети Р.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
УСТАНОВИВ:
У травні 2023 року позивач звертаючись до суду із заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 492860276в сумі 43 184, 32 грн., з яких :12 453,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 730,72 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 27 грудня 2020 року між ТОВАРИИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 492860276.
Відповідно до Реєстру боржників №124 від 09.03.2021 до Договору факторингу № 28/1118- 01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС»(дачі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», Попередній кредитор) до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 492860276.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» (дача - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено договір факторингу № 20102022 (дачі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржника, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 43 184, 32 грн., з яких :12 453,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;30 730,72 грн. - сума заборгованості за відсотками. Оскільки відповідач у добровільному порядку борг не повертає товариство звернулося до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просить відмовити в задоволенні позову.
Від представника позивачанадійшов відзив, згідно якого повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку із тим, що доводи зазначені в позовній заяві є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні і відомості щодо відкриття відповідачем відповідного кредитного рахунку (кредитної картки) на виконання умов вищезазначеного кредитного договору та зарахування вказаних коштів на цей кредитний рахунок, як відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
27 грудня 2020 року між ТОВАРИИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 492860276.
Відповідно до Реєстру боржників №124 від 09.03.2021 до Договору факторингу № 28/1118- 01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС»до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 492860276.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯБОРГІВ» укладено договір факторингу № 20102022 (дачі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 43 184, 32 грн., з яких :12 453,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;30 730,72 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту до договору №492860276 від 27.12.2020 надання кредити відбувається цілодобово, шляхом переказу грошових коштів Позичальнику, після заповнення заяви на сайті або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зч.1 ст.1077 ЦК України,за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними, пунктом 1.13 визначено, що під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).
Статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України. Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Згідно ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який діяв на момент виникнення правовідносин, у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні: 1.6) документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів; 1.15) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Відповідно до ст.22 даного Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.
Однак жодного з перелічених розрахункових документів, яким би підтверджувалось здійснення кредиторами грошового переказу відповідачу, позивач не надав.
Згідно умов договору № 492860276 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФИНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язується надати ОСОБА_1 суму 8000 грн, однак платіжне доручення на переказ коштів саме від вказаного товариства відсутні.
Порядок розрахунків, який визначений у договорах відповідно до вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», не передбачає їх здійснення через посередника.
Згідно ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У матеріалах справи відсутній належний та допустимий документ, який підтверджував факт передання коштів відповідачу, за таких обставин вимога позивача про стягнення коштів є безпідставна.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить стягнути з позивача понесені судові витрати на правничу допомогу. На підтвердження отримання правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи у суді відповідач надав наступні докази: ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера на суму 4000 грн.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено з позивача необхідно стягнути на користь відповідача понесені витрати на отримання правничої допомоги у зв'язку з пред'явленням до нього позову на суму 4000 грн.
Керуючись ст.ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 4 000 грн, понесені витрати з оплати послуг професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено - 27.10.2023.
Головуючий