Справа № 215/4506/22
3/215/101/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленко М.І., за участі секретаря судових засідань Коломійчук К.Ю., захисника Вірко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КпАП України,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне праворушення від 04.11.2022 р. серії ААД№395482, 04.11.2022 року о 10.00 год., в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. Аліма Солоніченка, біля будинку 1 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом М2140Д, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд пройшов на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора Alkotest 7510, прилад ARHK 0031 результат огляду позитивний складає 0,86% проміле, тест №61 від 04.11.2022 р. з результатом згоден, зафіксовано на нагрудний реєстратор 411648, 471662, 475777, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України.
Правопорушниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явивсь, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборонні обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
За даних обставин, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
Захисник - адвокат Вірко В.В., вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не доведено факт порушення останнім будь-яких правил дорожнього руху, в матеріалах справи відсутні будь які докази, щоб надавало право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, категорично не погоджується із свавільними діями поліціантів, які не доводячи законність причин зупинки, незаконно примусили проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським було грубо порушено процедуру проведення огляду та прямі вимоги чинного законодавства щодо дій відносно особи, що перебуває у стані сп'яніння, протокол складено без присутності двох свідків тобто у спосіб, що є найменш сприятливим для захисту прав та інтересів особи, порушено право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а обставини зазначені у протоколі викладені з очевидними недоліками та не знайшли свого підтвердження, просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суддя, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вина водія ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії від 04.11.2022 р. серії ААД№395482 (а.с.2), направленням на огляд водія, в якому зазначені виявлені уповноваженою особою патрульної поліції у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.5), результатом тесту Драгер №61 від 14.11.2023 р., результат якого складає 0,86% проміле (а.с.6), відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, з якого вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено з підстав виявлення порушення ПДР України, про що працівником патрульної поліції повідомлено водія, під час спілкування, відповідної поведінки та ознак водія, виникла підозра про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 підтвердив вживання ним алкогольних напоїв напередодні 03.11.2022 р. до 21.00 год., працівниками поліції було запропоновано водію пройти медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився, перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджено результатом тесту Драгер №61 від 14.11.2023 р, де результат позитивний та склав 0,86% проміле алкоголю, який проведений з дотриманням процедури огляду та з яким водій погодився. Працівниками патрульної поліції відповідно до вимог законодавства роз'яснено права та попереджено про заборону керування транспортними засобами у стані сп'яніння. Від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився. Працівниками поліції було роз'яснено право на самостійне проходження такого огляду протягом двох годин, таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів.
17.03.2021 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху від 16.02.2021 року № 1231-ІХ. Вказаним законом частину 1 ст. 130 КУпАП викладено в новій редакції, якою посилено відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а саме для водіїв встановлена адміністративна відповідальність у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 279, 280 КпАП України
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 піддати адміністративному стягненню за ч. 1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі сумі 536 грн. 80 коп. на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601. Реквізити: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
СУДДЯ: