Справа № 192/1715/23
Провадження № 2-о/192/56/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Догонової Т. В.,
заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новопокровська селищна рада, приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Супруненко Алла Миколаївна про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем - ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання 07 листопада 2023 року заінтересована особа ОСОБА_6 , представник Новопокровської селищної ради та приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Супруненко Алла Миколаївна не з'явилися.
З'ясувавши думку учасників справ суд постановив продовжити судовий розгляд без їх участі.
У судовому засіданні було встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , крім заявниці, до нотаріуса звернувся також і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час подання заяви був неповнолітнім та просив видати йому свідоцтво про право на спадщину після смерті його бабусі - ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 1296, 1297 ЦК України.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_3 був залучений до участі у справі в якості заінтересованої особи.
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що бажає отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті своєї бабусі в разі, якщо таке право втратить його тітка - ОСОБА_1 . Проти залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду заперечував.
Заявниця, її представник - адвокат Догонова Т. В. та заінтересована особа ОСОБА_2 заперечували проти залишення заяви без розгляду з посиланням на те, що спір між заявницею та ОСОБА_3 відсутній, оскільки останній подав заяву про прийняття спадщини тільки тому, що заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Вирішуючи питання про залишення заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини без розгляду, суд посилається на те, що у судовому засіданні після надання пояснень ОСОБА_3 було з'ясовано, що наявний спір про право, оскільки як заявниця, так і заінтересована особа ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 (а.с.66-97).
Під час розгляду справи судом було витребувано та досліджено спадкову справу № 203/2022, заведену до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , з якої з'ясовано, що із заявою про прийняття спадщини після її смерті до нотаріальної контори звернулася заявниця, як донька померлої та неповнолітній онук померлої.
Постановою від 11 липня 2022 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину заявниці, а постановою від 17 лютого 2023 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 .
Таким чином судом встановлено, що як заявниця так і заінтересована особа реалізували своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину, проте не отримали його, а тому питання про те, хто з ним має право на спадщину після смерті ОСОБА_5 є спірним.
Під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Крім того під спором про право, в сенсі цивільно-процесуального законодавства, слід розуміти певний стан суб'єктивного права який пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд вправі відповідно до ст. 1264 ЦК України розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем за таких умов: має місце спільне проживання, термін спільного проживання (не менше п'яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом), крім того, важливою складовою є відсутність спору про право.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає за необхідне заяву про встановлення факту залишити без розгляду, оскільки у зв'язку із наявністю іншого спадкоємця померлої, який подав відповідну заяву до нотаріальної контори, а також у зв'язку з наявністю між ними спору про порядок спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , що з'ясовано як із заяви ОСОБА_3 , так і з його пояснень в суді, суд вбачає наявний у справі спір про право, а тому вказана справа не може розглядатися у порядку окремого провадження
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зважаючи на те, що встановлення факту, про який заявницею подано заяву, пов'язується з подальшим вирішенням спору про право на спадкування, то в даному випадку наявна визначена ч.4 ст.315 ЦПК України підстава для залишення заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 293-294, 315 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новопокровська селищна рада, приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Супруненко Алла Миколаївна про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Щербина