КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року 320/4953/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А. І., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалСейл» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у Київській області протиправно винесено розпорядження від 17.02.2023 року №103-Р про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 за результатами фактичної перевірки, призначеної у лютому 2023 року, підстави якої позивачу не повідомлено, як і не надіслано товариству наказу про призначення фактичної перевірки, актів про неможливість проведення фактичної перевірки та встановлення факту відсутності ТОВ «ГлобалСейл» за місцем провадження діяльності за адресою: 03132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3, яка підлягає ліцензуванню із інформацією щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.
В свою чергу, позивач вважає, що акт про неможливість проведення фактичної перевірки, складений відповідачем 10.02.2023 року за результатами виїзду за адресою : 03132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3, не може бути підставою для анулювання ліцензії, в той час, як відповідачем не вжито подальших заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків у передбаченому податковим законодавством порядку.
Крім того, позивач зауважує, що 31.10.2022 року відповідачем вже проводилася фактична перевірка ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: 03132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки, яким підтверджено місцезнаходження товариства за вказаною адресою.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на цитування Податкового кодексу України та положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та резюмує правомірність прийнятого розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 17.02.2023 року №103-Р про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 у зв'язку з встановленням факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ТОВ «ГлобалСейл» (код ЄДРПОУ 41915030) зареєстровано як юридична особа 05.02.2018 року, взято на облік як платник податку Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 06.02.2018 року. З січня 2021 року перебуває на обліку Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Видами діяльності товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90) та інші.
01.07.2019 року товариством отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі серії АЖ №078499, реєстраційний номер 990614201900490, терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року.
16.08.2022 року товариством до контролюючого органу подано Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а саме відомості про офіс за адресою : Київська обл., м. Вишневе, вул. Чоновола, буд. 54, офіс 3.
Згідно з Договором оренди від 31.12.2022 року №2/ІН-22, товариство є орендарем частини приміщення, що знаходиться в будівлі автозаправного комплексу, розташованого за адресою:Київська обл., м. Вишневе, вул. Чоновола, буд. 54, офіс 3 строком на 12 місяців.
Наказом ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2023 року №143-п «Про проведення фактичних перевірок» відповідно до вимог статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України та з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства щодо виробництва, обліку та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наказано управлінню контролю підакцизними товарами організувати у лютому 2023 року проведення фактичних перевірок та на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України провести фактичні перевірки суб'єктів господарювання (об'єктів) згідно з додатком, що додається.
Відповідно до витягу з додатку до вищевказаного наказу, ТОВ «ГлобалСейл» підлягало перевірці тривалістю 10 діб з 09.02.2023 року.
08.02.2023 року ГУ ДПС у Київській області видані направлення №762/10-36-09 на проведення фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чоновола, буд. 54, офіс 3.
10.02.2023 року перевіряючими складено Акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «ГлобалСейл» (код ЄДРПОУ 41915030) №152/10-36-09-00-10/41915030, згідно із змістом якого, 09.02.2023 року ними здійснено виїзд на місце здійснення господарської діяльності ТОВ «ГлобалСейл» за адреосю: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чоновола, буд. 54, офіс 3. Водночас, при виїзді за вказаною адресою встановлено відсутність субєкта господарювання за місцезнаходженням провадження діяльності та їх посадових осіб. Враховуючи викладене, не виявилося можливим ознайомити посадових осіб ТОВ «ГлобалСейл» з направленнями на проведення перевірки від 08.02.2023 року №№762/10-36-09, 763/10-36-09 та розпочати фактичну перевірку у терміни, визначені наказом ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2023 року №143-п.
Розпорядженням ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2023 року №103-Р «Про анулювання ліцензій» відповідно до абзацу 12 частини п'ятдесят два статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за результатами розгляду ліцензійних справ, анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, суб'єкту господарювання, згідно з додатком, за пунктом 1 якого підлягає анулюванню ліцензія за реєстраційним номером 990614201900490 терміном дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, видана ТОВ «ГлобалСейл» у зв'язку із встановленням факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені ц виданій ліцензії.
Вважаючи дії з проведення фактичної перевірки та розпорядження про анулювання ліцензії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі також - ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, в тому числі, виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Так, до функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (19-1.1.14); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16.); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та інші.
За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Щодо підстав призначення фактичної перевірки.
Відповідно до змісту наказу начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.11.2022 року №136/Ж1, фактичну перевірку позивача призначено на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, згідно якого, фактична перевірка може проводитися за наявності однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального
Відтак, стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Водночас, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
У даному випадку, податковий орган обмежився лише посиланнями на загальні норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків.
Однак, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
При цьому, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, не є, на думку суду, єдиною (самостійною та достатньою) підставою для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обумовлена (обмежена) законодавством. Тобто, за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена не в будь-якому випадку.
Зазначене кореспондує самій структурі статті 80 Податкового кодексу України, в якій наведений повний перелік правових підстав для проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, наявність якого свідчить, що право контролюючих органів проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва та обігу окремих видів підакцизних товарів не є абсолютним та необмеженим.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.05.2020 року у справі №816/3238/15, від 04.04.2019 року у справі №815/756/16 та від 04.04.2019 року у справі №819/844/16.
У постанові Верховного Суду від 12.10.2021 рокуу справі №120/5229/20-а зазначено, що у спірному наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства та не зазначено, що вказана в наказі перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства.
Таким чином, підставою для проведення фактичної перевірки платника податків відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України може бути отримання в установленому законодавством порядку інформації про певні порушення з боку платника податків, яка, поряд з іншим, може стосуватися здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом отримано інформацію, що зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю (проведення фактичної перевірки).
Таким чином, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
Отже, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті ПК України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 1440/2045/18.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дійГУ ДПС у Київській області, які виявилися у безпідставній організації та проведенні фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на що, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (19-1.1.14); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16.); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та інші.
У свою чергу, суд зазначає, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справам №820/20020/14 від 08.08.2019 року, №1440/2045/18 від 11.06.2019 року, №816/3238/15 від 15.05.2020 року, №821/1828/16 від 02.09.2020 року, №821/1274/18 від 04.09.2020 року.
В свою чергу, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, згідно з пунктом 10 частини другої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, враховуючи те, що в оскаржуваному наказі на проведення фактичної перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні фактичні підстави призначення такої перевірки (крім посилання на норми, що їх регулюють), а також те, що в наказі не відображено, у рамках яких заходів відповідач встановив невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності або ж сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом; у відзиві на адміністративний позов відповідач також жодних обґрунтувань та жодних доказів на підтвердження факту отримання контролюючим органом інформації про порушення позивачем вимог законодавства не надав, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС від 02.02.2023 року №143-п «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення фактичної перевірки щодо ТОВ «ГлобалСейл»,
як такий, що не відповідає положенням Податкового кодексу України.
Отже, усі наслідки фактичної перевірки, призначеної наказом ГУ ДПС від 02.02.2023 року №143-п, нівелюються.
Так, відповідно до статті 1 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі також - Закон №481), ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з абзацом 12 частини п'ятдесят другої статті 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставівстановлення факту відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.
Частиною 53 статті 15 Закону №481 визначено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Так, зі змісту оскаржуваного розпорядження висновується, що останнє прийнято на підставі абзацу12 частини п'ятдесят другої статті 15 Закону №481.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачу анульовано ліцензіюна оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 у зв'язку з встановленням факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.
У свою чергу, за результатами судового розгляду у цій справі судом скасовано наказ ГУ ДПС у Київській області від 02.02.2023 року №143-п в частині призначення фактичної перевірки щодо позивача, на виконання якого посадовими особами відповідача здійснення виїзд на перевірку та складено Актпро неможливість проведення перевірки ТОВ «ГлобалСейл» від 10.02.2023 року №152/10-36-09-00-10/41915030 у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання та його посадових осіб за місцезнаходженням провадження діяльності за адресою : Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3.
Водночас, дослідивши подані відповідачем до матеріалів справи докази, суд вважає передчасним висновок посадових осіб контролюючого органу про відсутність суб'єкта господарювання та його посадових осіб за місцезнаходженням провадження діяльності за адресою : Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, офіс 3, з огляду на наступне.
Згідно з абзацом 4 пунктом 81.2. статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Так, згідно з пунктами 42.1., 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
В свою чергу, відповідно до пункту 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наказом ДПС України від 04.09.2020 року №470 затверджено Методичні рекомендації
щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, що додаються (із змінами і доповненнями, далі також - Методичні рекомендації).
Так, пунктом 1.4.5 розділу І Методичних рекомендації передбачено організацію порядку роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.
У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об'єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.
У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об'єктів оподаткування, у зв'язку з отриманням інформації оператора поштового зв'язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об'єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.
Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.
У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).
Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС/апараті ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку).
При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС/апарату ДПС, який склав акт, індекс структурного підрозділу органу ДПС, який склав акт (довідку) та індекс справи за номенклатурою.
Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС/апаратом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.
До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.
Зразок форми запиту наведено у додатку 5 до цих Методичних рекомендацій.
При отриманні органом ДПС від відповідного органу інформації щодо встановлення місцезнаходження платника податків, структурним підрозділом, який здійснює (очолює) перевірку (ініціатором запиту), вживаються заходи з організації та проведення перевірки платника податків.
Отже, остаточному висновку про відсутність платника податків за місцезнаходженням передує направлення контролюючим органом запиту на встановлення місцезнаходження платника податків із повідомлення керівника цього органу про відсутність платника податків за його місцезнаходженням.
В свою чергу, винесення спірного розпорядження від 17.02.2023 року №103-р, згідно з наданими відповідачем доказами, ґрунтується лише на складеному посадовими особами ГУ ДПС у Київській області Акті від 10.02.2023 року №152/10-36-09-00-10/41915030, без здійснення подальших дій щодо з'ясування місцезнаходження позивача.
Зокрема, суд зауважує, що у матеріалах справи наявна копія Договору оренди від 31.12.2022 року №2/ІН-22, укладеного між ТОВ «Інтелтранс-С» (Орендодавець) та ТОВ «ГлобалСейл» (Орендар), згідно з яким, Орендодавець надає а Орендар приймає у тимчасове строкове платне володіння та користування частину приміщення, що знаходиться в будівлі автозаправного комплексу (Об'єкт оренди), розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3 для розміщення керівного органу управління та організації поштового обслуговування, строком на 12 місяців.
Відповідачем під час судового розгляду не спростовано факту користування позивачем Об'єктом оренди під час здійснення господарської діяльності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дійГУ ДПС у Київській області щодо прийняття рішення про встановлення факту відсутності ТОВ «ГлобалСейл» за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, яке зазначене в ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490, та анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490.
Позаяк порушення абзацу 12 частини п'ятдесят другої статті 15 Закону №481 в частинівідсутності суб'єкта господарювання позивача за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, як встановленого ГУ ДПС у Київській області факту, не доведено відповідачем належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 17.02.2023 року №103-р, яким анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі за реєстраційним номером 9906142019000490 є протиправним, оскільки рішення контролюючого органу, що слугувало підставою для їх прийняття, скасоване, а факт відсутності позивача за місцезнаходженням встановлено без дотримання порядку організації фактичної перевірки за наявності підстав неможливості її проведення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язанняГУ ДПС у Київській області поновити дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 від 01.07.2019 року, термін дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, з 17.02.2023 року, суд зазначає таке.
Спосіб відновлення порушеного права застосований в рішенні суду має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
Враховуючи те, що судом визнано протиправними та скасовано наказ відповідача про призначення фактичної перевірки позивача, а також розпорядження від 17.02.2023 року №103-р, яким безпідставно анульовано ліцензіюна оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490, суд вважає обґрунтованим та належним способом захисту порушеного права позивача шляхом поновлення дії вказаної ліцензії.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлене під час розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та про вихід за межі позовних вимог за для ефективного захисту порушеного права позивача.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У матеріалах справи міститься платіжнаінструкція від 27.03.2023 року №23367 про сплату позивачем судового збору за подання цього позову до суду у сумі 10736,00 грн.
Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 6, 9, 52, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо організації та проведення фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл» за адресою: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 54, кв. 3.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській областівід 02.02.2023 року №143-п «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення фактичної перевірки ТОВ «ГлобалСейл» (код ЄДРПОУ 41915030).
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо прийняття рішення про встановлення факту відсутності ТОВ «ГлобалСейл» за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, яке зазначене в ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490, та анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 17.02.2023 року №103-Р про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 у зв'язку з встановленням факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області поновити дію ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900490 від 01.07.2019 року, термін дії з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року, з 17.02.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797) суму судового збору у розмірі 10 736, 00 грн. (десять тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалСейл» (код ЄДРПОУ 41915030).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Балаклицький А. І.