РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 листопада 2023 р. Справа № 120/15171/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень та зобов'язання видалити записи про анулювання ліцензій,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" (далі - ТОВ "Авантаж 7", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування розпоряджень та зобов'язання видалити записи про анулювання ліцензій.
В обґрунтування позову зазначає, що позивачем оформлено ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990514202200006, з терміном дії з 08.02.2022 по 08.02.2027 за адресою місця торгівлі: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36 та ліцензію на право зберігання пального реєстраційний номер 10060414202200055, з терміном дії з 08.02.2022 по 08.02.2027 за адресою місця зберігання: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36.
Проте, 28.09.2023 року через Електронний кабінет платника податків позивач отримав витяги з двох розпоряджень №745-р від 28.09.2023 року та №746-р від 28.09.2023 року, що винесені заступником начальника ГУ ДПС у Київській області Р. Рачинським про анулювання вказаних ліцензій, у зв'язку з відмовою, без законодавчих підстав, від допуску представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог ст. 80, 81 ПКУ, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови. При цьому, сторона позивача зазначає, що посадові особи позивача, які виконують розпорядчі та/або організаційні функції на підприємстві про такі обставини не обізнані, про факт складання такого акту їм не відомо. Так, єдиною можливою обставиною для складання такого акту був виїзд співробітників ДПС України за адресою місця провадження діяльності позивача, зазначеної у ліцензіях, однак, охоронець нафтобази повідомив вказаних осіб контролюючого органу про відсутність в даний момент посадових (службових) осіб або уповноважених осіб ТОВ «Авантаж 7», які уповноважені приймати відповідні рішення, запропонувавши зачекати деякий час до їхнього прибуття. На думку, позивача вказані дії працівника (охоронця) кореспондуються з положеннями п. 80.2. ст. 82 ПК України, відповідно до яких фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки».
Представник позивача зазначає, що посадові (службові) особи контролюючого органу не пред'явили та не вручили посадовим (службовим) особам, або уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції платника податків, документи, які дають право на проведення ними фактичної перевірки, та навіть не дочекались прибуття таких осіб та не спілкувалися з ними. Жодного акту про відмову від допуску до фактичної перевірки позивачем на місці посадові (службові) особи контролюючого органу не складали та не підписували.
Враховуючи зазначене, позивач не погоджується з оскаржуваним розпорядженням контролюючого органу про анулювання ліцензії, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 09.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну податкову службу України. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що відповідачем отримано лист ДПС України щодо вжиття заходів згілно статті 15 Закону №481/95-ВР від 25.09.2023 №23920/7/99-00-09-03-01-07, яким надано копію акта відмови від допуску до фактичної перевірки ТОВ «Авантаж-7» від 22.09.2023 №20/ж6/99-00-09-03-01, складеного ДПС України. З метою забезпечення належного виконання абз.12 ч.52 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» згідно акту про неможливість проведення фактичної перевірки, відповідачем винесено розпорядження та анульовано ліцензії на право оптовоїї торгівлі та зберігання пального.
26.10.2023 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому звертає увагу, що відповідачем не ставиться під сумнів та неспростовується той факт, що позивач фактично був згоден надати доступ до перевірки працівниками ДПС України, однак працівники всупереч закону самі не захотіли проводити перевірку.
Ухвалою від 06.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ідповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71), а також роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30).
Позивач провадить свою господарську діяльність, зокрема, на підставі таких дозвільних документів та за наступними адресами:
ліцензія № 990514202200006 терміном дії з 08.02.2022 року до 08.02.2027 року видана на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі за адресою місця торгівлі: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36;
ліцензія № 10060414202200055 терміном дії з 08.02.2022 року до 08.02.2027 року видана на право зберігання пального за адресою місця зберігання: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36.
28.09.2023 року через Електронний кабінет платника податків позивач отримав витяги з двох розпоряджень №745-р від 28.09.2023 року та №746-р від 28.09.2023 року, що винесені заступником начальника ГУ ДПС у Київській області Р. Рачинським про анулювання вказаних ліцензій, у зв'язку з відмовою, без законодавчих підстав, від допуску представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог ст. 80, 81 ПКУ, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.
Не погоджуючись з розпорядженням відповідача про анулювання ліцензії позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов?язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов?язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, зокрема мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Згідно з підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об?єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року Ne 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенці, визначеної законами України.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред?явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом,
Таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб?єкта (прізвище, ім?я, по А батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об?єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи)
контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб?єкта (прізвище, ім?я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об?єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентовано ст. 80 ПК України.
Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Відповідно до абз. 2 ст. 81.1 ст.81 ПК України у наказі на проведення перевірки серед іншого повинно бути зазначено мету та підстави для проведення такої перевірки.
Враховуючи зазначене, суд вказує про відсутність законних та правових підстав для здійснення такої фактичної перевірки Позивача 22 вересня 2023 року.
Оскільки наказ на підставі якого посадові (службові) особи контролюючого органу намагалися провести 22 вересня 2023 року фактичну перевірку Позивача за місцем здійснення діяльності не містить необхідних та визначених податковим законодавством України законних підстав для проведення такої перевірки, оскільки фактична перевірка Позивача ТОВ «Авантаж-7», а саме нафтобази за адресою Київська обл., Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36, вже проводилась про що свідчить копія Акту фактичної перевірки від 21.07.2023 N1664/Ж5/31-00-07-05-02-19, яка міститься в матеріалах справи.
Крім того, суд звертає увагу, що дата закінчення фактичної перевірки, у разі її тривалості в 10 днів припадає на 1 жовтня 2023 року, утім Відповідачем станом на 29 вересня 2023 року не було здійснено після 22.09.2022 (першого дня перевірки) жодних дій для проведення перевірки, враховуючи, що представників контролюючого органу було повідомлено, про допуск до об?єкту перевірки, що підтверджується листом від ТОВ «Авантаж-7», який був направлений до ДПС України ще 22.09.2023 року.
Згідно п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. Таким чином, зі змісту наведеної норми випливає, що акт про відмову у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається невідкладно та посадова особа платника податків має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначений акт у розпорядженнях про анулювання ліцензій був не вручений позивачу, а представники контролюючого органу за місцем перевірки більше не виходили та будь-яких письмових пояснень у Позивача не збирали.
Таким чином, у позивача була відсутня можливість надати свої письмові пояснення щодо складеного акту.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним його виробництвом та обігом на території України регулює Закон Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Закон N 481/95-ВР) від 19 грудня 1995р. №481/95-ВР після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.
Відповідно до абз. 12 ч. 52 ст. 15 Закону №481/95ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.
Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст.93 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:10) місцезнаходження юридичної особи.
Суд зазначає, що процедура створення та ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 (далі - Порядок №545).
Абзацом другим п.1 вказаного Порядку визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.
Згідно з пунктами 2-3 Порядку №545 він формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб'єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості: для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ; для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України; для фізичних осіб-підприємців - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу); дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.
Пунктами 6-7 Порядку №545 встановлено, що підставою для виключення суб'єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Інформація про суб'єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.
З урахуванням приписів Порядку №545, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які зазначені вище ліцензії та поновити інформацію (внести відомості) в Реєстр про таку ліцензію забезпечить ефективне відновлення порушених прав позивача та належне вирішення спору.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 10736 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області №745-р від 28.09.2023 року про скасування ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202200006 з терміном дії з 08.02.2022 року до 08.02.2027 року, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" за адресою місця торгівлі: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36, до набрання законної сили рішенням суду у справі;
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області видалити записи з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" реєстраційний номер 990514202200006 з терміном дії з 08.02.2022 року до 08.02.2027 року, за адресою місця торгівлі: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36 до набрання законної сили рішенням суду у справі;
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області №746-р від 28.09.2023 року про скасування ліцензії на право зберігання пального реєстраційний номер 10060414202200055 з терміном дії з 08.02.2022 року до 08.02.2027 року, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7", за адресою місця зберігання: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36, до набрання законної сили рішенням суду у справі;
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області видалити записи з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" реєстраційний номер 10060414202200055 з терміном дії з 08.02.2022 року до 08.02.2027 року, за адресою місця торгівлі: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36 до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у розмірі 10736,00 грн (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (23211, Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, 1-Ж, ЄДРПОУ 42435174)
Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, ЄДРПОУ 44096797)
Третя особа: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 43005393)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович