Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 листопада 2023 р. Справа № 120/7092/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 000038 від 24.05.2023 в сумі 17000 грн.
Ухвалою від 30.05.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що під час перевірки 04.05.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на підставі направлення на рейдову перевірку № 002389 від 28.04.2023 та щотижневого графіку рейдових перевірок, водієм ОСОБА_2 було надано: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, накладну від 05.05.2023.
Зазначив, що під час рейдової перевірки, а саме 04.05.2023 водієм було надано накладну від 05.05.2023, яка не відповідає вимогам законодавства та не є товарно- транспортною накладною, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Вказав, що даний документ був датований не датою проведення рейдової перевірки.
Вказав, що з наданих водієм пояснень, під час проведення рейдової перевірки, встановлено, що дана товарно-транспортна накладна не може братись до уваги з підстав того, що дата документу вказана 03.05.2023, рейдова перевірка проводилась 04.05.2023, а також під час рейдової перевірки водій ОСОБА_2 підтвердив те, що він рухається з пункту розвантаження, а саме з м. Крижопіль.
Зазначив, що на момент проведення рейдової перевірки, документ визначений статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме товарно-транспортна накладна на ватаж за 04.05.2023 був відсутній». Отже, на думку відповідача основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, обов'язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону №2344-111.
Крім того, 08.09.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Відповідно до направлення на перевірку від 28.04.2023 службовими особами відповідача 04.05.2023 на автодорозі М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварне, 405 км + 930 м проведено перевірку транспортного засобу VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить - ФОП ОСОБА_1 , за кермом транспортного засобу перебував водій - ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складений акт №РА000106 від 04.05.2023, яким зафіксоване порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", а саме, в накладній на вантаж не зазначено відомості про замовника, перевізника, вантажовідправника, та вантажоодержувача, пункту навантаження та розвантаження, маса вантажу. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: товарно-транспортної накладної (далі -ТТН).
Водій транспортного засобу в акті перевірки зазначив, що з актом ознайомлений.
В подальшому, в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи, який відбудеться 23.05.2023.
В той же час, як самостійно зазначено позивачем, 23.05.2023 ним подано письмові пояснення та докази, в яких останній просив долучити до розгляду справи за актом №АР000106 від 04.05.2023 наступні документи: письмові пояснення, копія накладної, ТТН №219 від 03.05.2023. У зв'язку з чим, просив перенести розгляд справи на 24.05.2023.
24.05.2023 відповідачем прийнято про застосування адміністративно-господарського штрафу від № ПШ 000038 від 24.05.2023, якою накладений штраф в розмірі 17000 грн за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись із такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 000106 від 04.05.2023 зафіксовано порушення - ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», Наказу МТУ №363 від 14.10.1997 п.11.1 а саме: в накладній на вантаж не зазначено відомості про замовника, перевізника, вантажовідправника, та вантажоодержувача, пункту навантаження та розвантаження, маса вантажу. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз.3 ч.1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: товарно-транспортної накладної.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (далі - Перелік документів), для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах одним із обов'язкових документів є товарно-транспортна накладна.
За змістом пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №АР 000106 від 04.05.2023 видно, що при перевезенні вантажу у водія була відсутня товарно-транспортна накладна документація.
Отже, склад порушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності, полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно-транспортної накладної.
При цьому як слідує із письмових пояснень позивача, які він надавав безпосередньо під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, які датовані 22.05.2023 та долучені ним 23.05.2023, останній хоч і надав ТТН №219 від 03.05.2023 та накладну від 05.05.2023, однак на момент проведення перевірки водієм не надано ТТН на перевезення вантажу, яке мало місце 04.05.2023.
Більше того, як видно із змісту ТТН №219 від 03.05.2023, вантажовідправником у ній зазначено ФОП ОСОБА_3 , а ФОП ОСОБА_4 є замовником та вантажоодержувачем, що вказує на здійснення ним купівлі товару.
В той же час, із змісту накладної від 05.05.2023 вбачається, що зазначений у ній товар відвантажувався саме від ФОП ОСОБА_4 , що дає підстави для висновку про те, що останній є продавцем товару.
Крім того, ТТН №219 від 03.05.2023 та накладна від 05.05.2023 містять інформацію про відмінні товари, їх об'єми та загальну вартість, в тому числі разом з ПДВ.
Відтак, посилання позивача на ТТН №219 від 03.05.2023 та накладну від 05.05.2023, як на докази наявності у нього на момент перевірки ТТН, судом оцінюються критично, адже ТТН №219 від 03.05.2023 не стосується перевезення товару вказаного у накладній 05.05.2023, тоді як сама накладна від 05.05.2023 не є тим документом, який в силу статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" мав бути наявний у водія на момент проведення перевірки.
Суд наголошує, що надання позивачем як до суду так і на розгляд справи про адміністративне правопорушення ТТН від 03.05.2023 та накладної від 05.05.2023 не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки у водія ТТН на перевезення вантажу була відсутня, що має наслідком відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
До того ж зміст Акту перевірки свідчить, що водій з встановленими порушеннями ознайомлений та про існування будь-яких заперечень не вказує.
З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що в даному випадку саме позивач, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, оскільки факт перевезення вантажу без товарно-транспортної накладної не спростовується матеріалами справи, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 22 грудня 2021 року по справі №420/3371/21, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 у справі № 380/1926/23, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2023 у справі № 620/1547/23, рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 у справі № 560/11888/23.
Частинами 1, 3 статті 90 КАС визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону №2344-III, яке виявлене та зафіксоване актом перевірки, і як наслідок, суд вважає правомірною постанову № ПШ 000038 від 24.05.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач довів правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, натомість позивач не довів ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. В. Порика,29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: