ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1476/23Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/726/22 Категорія: 305010100 Марцішевська О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Петренка Олександра Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2023 року, у складі судді Марцішевської О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
24 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) є донькою ОСОБА_3 та спадкоємцем після її смерті, яку прийняла у встановленому законом порядку за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Рубан С.С. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. За життя ОСОБА_3 з вини відповідачки їй було завдано матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Відповідачка з 21.01.1982 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , сином ОСОБА_3 та братом позивачки. В період шлюбу з відповідачкою 17.01.2013 року ОСОБА_5 , набув у власність автомобіль марки «Мазда 6», 2008 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, після смерті його мати ОСОБА_3 успадкувала 1/6 частину вказаного автомобіля. У період часу із 18 до 22.03.2017 відповідач у справі, перебуваючи у Регіональному сервісному центрі, що по вул. Л. Українки, 21 в м. Черкаси, здійснила відчуження вказаного автомобіля, чим умисно, з корисливих спонукань вчинила шахрайській дії, а саме: шляхом обману заволоділа чужим майном - 1/6 частиною автомобіля марки «Мазда 6» д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 36 708 грн. (загальна вартість автомобіля, згідно договору купівлі-продажі №499 від 18.03.2017, складає 220 252 грн.), що належала його матері ОСОБА_3 як спадкоємцю після смерті сина - ОСОБА_5 . У зв'язку із цим ОСОБА_3 звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, працівниками якого було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з присвоєнням №12017251010008984 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України.
25 березня 2019 року слідчим Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ткаченком В.П., ОСОБА_2 було оголошено про підозру, а в подальшому прокурором Черкаської місцевої прокуратури обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 був направлений на розгляд до Соснівського районного суду м. Черкаси. У серпні 2019 року, під час розгляду районним судом вказаного вище обвинувального акта, ОСОБА_3 було подано цивільний позов із вимогами до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, що ухвалою суду був прийнятий до розгляду у межах кримінальної справи №712/7473/19. Після смерті ОСОБА_3 21.06.2021 позивачку було залучено до справи як правонаступника цивільного позивача.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2021 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження по справі закрито. Одночасно, судом цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 36 708 гривень та 10 000 гривень моральної шкоди залишений без розгляду і рекомендовано звернутись до суду в порядку цивільного судочинства. Позивач вказувала, що після смерті матері ОСОБА_3 до неї як спадкоємця за заповітом перейшло право вимоги на відшкодування саме майнової шкоди, спричиненої спадкодавцю внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказувала про те, що протиправними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а відповідно і їй як її спадкоємцю, завдано матеріальних збитків внаслідок вчинення відповідачем кримінальних правопорушень, що у грошовому еквіваленті складає 36 708 грн.
Оскільки автомобіль марки «Мазда 6» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , був придбаний сином спадкодавця у період перебування у шлюбі із ОСОБА_2 , то цей автомобіль був спільним сумісним майном подружжя: сина спадкодавця та його дружини - ОСОБА_2 .
У зв'язку із цим, частки у вказаному спадковому майні є наступними: 1/2 - належить ОСОБА_2 як частка у спільній сумісній власності; 1/6 - належить ОСОБА_2 як спадкоємцю першої черги; 1/6 - належить доньці ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , як також спадкоємцю першої черги, і 1/6 - належить ОСОБА_3 як матері спадкодавця і спадкоємцю першої черги. Згідно договору купівлі-продажі транспортного засобу №499 від 18.03.2017 вартість автомобіля марки «Мазда 6» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 складає 220 252 грн., а відповідно вартість 1/6 частини цього майна складає 36 708 грн., що і є ціною позову. Просила суд стягнути із ОСОБА_2 , в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення в сумі 36 708 грн., а також судові витрати, понесені нею на оплату правової допомоги адвоката.
13 жовтня 2022 року позивач скерувала до суду заяву про збільшення позовних вимог та просила стягнути із ОСОБА_2 кошти в сумі 51 045 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення, а також судові витрати, понесені нею на оплату правової допомоги, вартість висновку експерта-автотоварознавця.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2023 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 36 708 грн, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 :
- на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн;
- на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Ухвалюючи таке рішення, суд мотивував свої висновки тим, що відповідачка, внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, відчужила 18.03.2017 спірний автомобіль, вартість якого за угодою №499 про купівлю-продаж із третіми особами транспортного засобу склала 220 252 грн, який був об'єктом спільної сумісної власності сторін, без згоди співвласника 1/6 його частини ОСОБА_3 та сплати останній грошової компенсації, чим були порушені її законні права та інтереси.
Факт вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, внаслідок яких відбулось відчуження спірного автомобіля, а відтак протиправне заволодіння відповідачкою 1/6 його частини, яка належала ОСОБА_3 , установлений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2021.
Вирішуючи питання розміру судових витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що виконання адвокатом Петренком О.В. договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивачки, а тому з урахуванням попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, який згідно з позовною заявою становить 7000 грн та пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, суд визначив судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Відмовляючи позивачу у стягненні матеріальної шкоди в збільшеному розмірі відповідно до заяви від 13.10.2022, суд послався на те, що за життя ОСОБА_3 у поданому нею цивільному позові завдану їй матеріальну шкоду оцінила в розмірі 36 708 грн, як 1/6 частина вартості автомобіля згідно договору від 18.03.2017, тому саме в такому розмірі до позивачки в порядку спадкування перейшло право на відшкодування шкоди спадкодавцю, оскільки спадкодавцем за життя не оспорювався договір від 18.03.2017 про відчуження автомобіля і, відповідно, 1/6 частина вказаного транспортного засобу не увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Петренко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру матеріальної шкоди, збільшивши її розмір з 36 708 грн до 51 045 грн, а також у частині стягнення судових витрат, збільшивши їх розмір з 5000 грн до 8500 грн. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн судових витрат за надання правничої допомоги на стадії апеляційного провадження.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Скаржник вважає, що оскільки перед укладенням договору купівлі-продажу від 18.03.2017, як і перед зверненням ОСОБА_1 до суду із позовною заявою, не було здійснено необхідних дій з метою визначення ринкової вартості автомобіля «Мазда 6», 2008 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 , тому сторона позивача і звернулася до атестованого судового експерта із заявою про проведення оцінки вказаного транспортного засобу станом на день розгляду справи.
Згідно висновку експертного дослідження №40 від 20.09.2022 середня ринкова вартість аналогічного транспортного засобу станом на 20.09.2022 складає 306 270 грн, а тому позивачем і була визначена ціна позову в сумі 51 045 грн., що становить 1/6 частину вказаної вартості аналогічного автомобіля, часткою в якому відповідач незаконно заволоділа ще у березні 2017 року.
Скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що суд помилково не застосував до спірних правовідносин норму ч.2 ст. 1192 ЦК України, на яку посилався позивач в заяві про збільшення позовних вимог.
На думку скаржника, суд в основу рішення про визначення розміру матеріальних збитків поклав доказ, датований початком 2017 року, що не відображає об'єктивну і ринкову оцінку спірного автомобіля станом на час розгляду справи.
Вважає, що твердження суду щодо невідповідності висновку експертного дослідження №40 від 20.09.2022 вимогам ст. 106 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки у висновку експертного дослідження, на відміну від висновку експерта, попередження про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України чинне законодавство не передбачає, як і не передбачає необхідність зазначення у висновку про підготовлення його для подання до суду.
Натомість, висновок експертного дослідження №40 від 20.09.2022 є письмовим доказом, а тому підлягав оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.
Крім того, скаржник вважає помилковим висновок суду про невідповідність висновку експертного дослідження №40 від 20.09.2022 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», зокрема, що суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного безпосереднього огляду транспортного засобу, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна за завищеною ціною, оскільки ані відповідач, ані позивач у власності чи у користуванні не мають вказаного авто, а тому надати його для огляду експерту об'єктивної змоги не мали.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги стосовно визначення вартості відчуженого майна на підставі ринкової вартості подібного за своїми якостями майна, скаржник посилається на практику Верховного Суду, зокрема, на постанови від 03.05.2018 у справі №755/20923/14-ц, від 09.12.2020 у справі №301/2231/17, від 07.04.2021 у справі №402/849/18, а також на постанову від 03.10.2018 у справі №127/7029/15-ц.
Також, скаржник не погоджується з висновком суду, що розмір матеріальної шкоди, визначений станом на час розгляду справи, не може вважатися належним підтвердженням її розміру з огляду на те, що смерть спадкодавця мала місце у час, що передував визначенню розміру матеріальної шкоди.
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову складає менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року розгляд справи призначено у письмовому провадженні.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2023 року відповідає вказаним вимогам.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Петренка О.В. зводиться до незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме, стягнення судом 36 708 грн, з чим не погоджується скаржник та просить збільшити розмір матеріальної шкоди до 51 045 грн.
Апеляційних скарг щодо оскарження встановлених обставин справи, встановлення необхідності відшкодування позивачу матеріальної шкоди, завданої за життя ОСОБА_3 з вини відповідачки, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від учасників справи не надходило, а тому суд апеляційної інстанції не входить в обговорення законності та обґрунтованості рішення в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2021 року у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України по кримінальному провадження № 12017251010008984 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, провадження по справі закрито. Цивільний позов ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 36 708 грн. та 10000 грн. моральної шкоди залишено без розгляду та рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_2 обвинувачувалась в тому, що 18.03.2017 року, в робочий час з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., більш точний час, під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у Регіональному сервісному центрі в Черкаській області по вул. Лесі Українки, 21 у м. Черкаси незаконно, умисно, використала завідомо підроблені документи, особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, за наступних обставин. ОСОБА_2 , маючи умисел на привласнення чужого майна, у невстановлений слідством час та місці отримала від невстановленої слідством особи підроблені документи, які використала, шляхом подання провідному консультанту - адміністратору територіального сервісного центру № 7141 Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області та отримала таким чином право власності на вказаний транспортний засіб.
Вона ж, 18.03.2017 року в робочий час з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в Регіональному сервісному центрі в Черкаській області по вул. Лесі Українки, 21 у м. Черкаси умисно, з корисливих спонукань вчинила шахрайські дії під час вчинення яких шляхом обману заволоділа чужим майном, що виразилось в тому, що вона, усвідомлюючи той факт, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_5 , їй може належати тільки частина автомобіля марки Мазда 6, номерний знак, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 220 252 грн. 00 коп., зареєстрованого на померлого, вирішила незаконно заволодіти неналежною їй 1/6 часткою вказаного автомобіля.
Своїми умисним діями ОСОБА_2 вчинила кримінальні правопорушення передбачені ст.190 ч. 1, ч. 4 ст.358 КК України.
ОСОБА_3 була визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні та у серпні 2019 року, під час розгляду районним судом кримінального провадження, подала цивільний позов із вимогами до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків в розмірі 36 708 грн. та 10000 грн. моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею та правонаступником після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Згідно з ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону.
Так, судом встановлено, що 18 березня 2017 року ОСОБА_2 укладена угода № 499 про купівлю-продаж із третіми особами транспортного засобу з ТОВ «ЛОГІСТИК-ТРАНС СЕРВІС», в якій сторонами визначено вартість спірного автомобіля 220 252 грн.
За даним фактом вчинення шахрайських дій та використання завідомо підробленого документу, для укладення угоди та відчуження спірного автомобіля, було внесено відомості до ЄРДР про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст. 358 КК України. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2021 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, провадження по справі закрито. Звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, а отже, тягне за собою наслідки відшкодування, завданої потерпілому шкоди, у випадку пред'явлення позову.
Звертаючись із позовною заявою в рамках кримінального провадження, ОСОБА_3 просила стягнути 36 708 грн, тобто 1/6 частину спірного автомобіля, яка належала їй, як спадкоємиці після смерті сина ОСОБА_5 , та яка була незаконно відчужена ОСОБА_2 .
Сума матеріальних збитків 36 708 грн була визначена ОСОБА_3 , виходячи з 1/6 частини вартості спірного автомобіля, який відчужено ОСОБА_2 за ціною 220 252 грн. (а.с. 20 т.1).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1 , як правонаступниці та спадкоємиці ОСОБА_3 , матеріальної шкоди в розмірі 36 708 грн, оскільки ціна відчуженого автомобіля, за якою ОСОБА_2 продала його, становить 220 252 грн, що встановлено в ході розгляду кримінального провадження та не ставиться під сумнів сторонами.
Угода про купівлю-продаж із третіми особами від 18.03.2017, в якій вказано вартість спірного автомобіля 220 252 грн, за яку його відчужено ОСОБА_2 , ніким не оспорювалась, а тому суд вірно врахував дану вартість автомобіля при визначенні розміру матеріальної шкоди, яка завдана незаконними діями ОСОБА_2 померлій ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про помилковість висновків суду в частині визначення розміру матеріальної шкоди, внаслідок незастосування судом норми ч.2 ст. 1192 ЦК України, яка передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Так, вищевказаною угодою визначено вартість спірного автомобіля, за яку його було відчужено відповідачкою, угода не оспорювалась, а тому вартість 1/6 частини спірного автомобіля, якою протиправно заволоділа ОСОБА_2 становить 36 708 грн. (220 252 грн:6), що і є розміром матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 , а відтак її спадкоємиці ОСОБА_1 .
Норма ч. 2 ст. 1192 ЦК України вірно не застосована судом в даному випадку, оскільки об'єктом шахрайських дій ОСОБА_2 був спірний автомобіль, який вона відчужила за 220 252 грн, незаконно заволодівши 1/6 його частини, належною померлій ОСОБА_3 .
Підстав для застосування норми ч.2 ст. 1192 ЦК України та врахування висновку експертного дослідження №40 від 20.09.2022, на якому наполягає скаржник, колегія суддів не вбачає, оскільки розмір матеріальних збитків, завданих померлій ОСОБА_3 , а відтак і ОСОБА_1 , в даному випадку напряму залежить від ціни спірного автомобіля, зазначеної у договорі від 18.03.2017.
Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на судову практику Верховного Суду щодо визначення вартості відчуженого майна на підставі ринкової вартості подібного за своїми якостями майна, зокрема, на постанови від 03.05.2018 у справі №755/20923/14-ц, від 09.12.2020 у справі №301/2231/17, від 07.04.2021 у справі №402/849/18, а також на постанову від 03.10.2018 у справі №127/7029/15-ц, оскільки обставини вказаних справ не є подібними до обставин даної справи, та висновки у переглянутих Верховним Судом справах стосуються вартості майна, яке підлягає поділу як спільна сумісна власність, натомість, предметом розгляду даної цивільної справи є відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З огляду на те, що розмір матеріальної шкоди, завданої померлій ОСОБА_3 , право на відшкодування якої перейшло до позивачки ОСОБА_1 , визначається виходячи з ціни спірного автомобіля, вказаної в угоді від 18.03.2017, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника з приводу відповідності висновку експертного дослідження №40 від 20.09.2022 вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», та щодо помилковості висновку суду про невідповідність висновку положенням ст. 106 ЦПК України, оскільки дані обставини не спростовують правильності визначення судом розміру матеріальної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом оцінки суду першої інстанції та не дають підстав для скасування або зміни законного та обґрунтованого рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2023 року.
Враховуючи, що рішення суду в частині визначення розміру матеріальної шкоди залишається без змін, тому розмір судових витрат на правничу допомогу, який суд визначив пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, залишається незмінним.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Петренка Олександра Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2023 року у даній справі - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст.389 ЦПК України.
Судді: Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
О.М. Новіков