ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 638/9660/19 Номер провадження 22-ц/814/1036/23Головуючий у 1-й інстанції Штих Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
УХВАЛА
02 листопада 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Прядкіна О.В., Чумак О.В.,
секретар Стеценко В.С.,
з участю представника позивача - адвоката Михайловина Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стець М.Л., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ісаєвої Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Шевцовим Олександром Анатолійовичем,
на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 липня 2021 року, постановлене суддею Штих Т.В.,
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Людмила Вікторівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права,
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2019 року ОСОБА_3 звернулася в суд з указаним позовом, у якому просила: визнати недійсними договори купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , укладені 30 листопада 2017 року між ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , посвідчені державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Печко О.С., реєстрові №7-496, №7-498; витребувати указані житлові приміщення із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , скасувавши державну реєстрацію речового права, а саме: номер запису про право власності: 23892336 від 12.12.2017; 23892430 від 12.12.2017; 35517540 від 17.02.2020; 35517811 від 17.02.2020.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права- відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
У суді апеляційної інстанції представником позивачки - адвокатом Михайловиним Д.М. заявлено клопотання про приєднання до справи висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №21357-21539/19-32/25171/19-32 від 13.09.2019 та відомості з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів станом на 01.11.2023 щодо нотаріального бланку ННТ 283866; а також призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів для її проведення.
Вирішуючи заявлені клопотання, з'ясувавши думку представників відповідачів, які проти задоволення таких клопотань заперечують, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Стосовно приєднання доказів.
Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина перша та друга статті 367 ЦПК України).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №686/9366/20 зазначено, що тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
При цьому колегія суддів враховує позицію Верховного Суду у справі №499/895/19 від 12.10.2023, за якої сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог та доказової бази.Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява №3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Із огляду на викладені норми процесуального закону та позицію Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів не приймає до уваги як доказ висновок експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №21357-21539/19-32/25171/19-32 від 13.09.2019. Тоді як така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 367 ЦПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Відтак відсутніми є підстави врахування судом апеляційної інстанції відомостей з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів станом на 01.11.2023 щодо нотаріального бланку ННТ 283866.
Стосовно клопотання про призначення експертизи та витребування доказів.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (стаття 105ЦПК України).
Питання збирання матеріалів для проведення експертизи регламентовано статтею 107 ЦПК України, за змістом якої матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Відповідно до п.3.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
Тоді як об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів (Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експерти та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом, у тому числі, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , укладених 30 листопада 2017 року між ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , посвідчені державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Печко О.С., реєстрові №7-496, №7-498.
Передумовою укладення таких договорів стала заява ОСОБА_3 , справжність підпису на якій посвідчено 05.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В. по р.№2876, за якої ОСОБА_3 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_4 на продаж належних йому на праві приватної власності квартир та машиномісць, які набуті ним, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з нею, у тому числі: квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 ./а.с.31-32 т.1/.
На вимогу суду приватний нотаріус Кондра Л.В. листом №315/01-16 від 09.12.2020 повідомила, що 05.10.2017 за №2876 на бланці ННТ283866 Кондрою Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу засвідчено справжність підпису, ОСОБА_6 , на заяві про не перебування у шлюбі ОСОБА_6 /а.с.202-203 т.1/
Згідно типової номенклатури справ приватного нотаріуса затвердженої наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження правил ведення нотаріального діловодства відсутній наряд для зберігання даного документу, заява не зберігається в архіві нотаріуса, а тому направити копію заяви не має можливості./а.с.201 т.1/
Зміст указаного листа підтверджує відсутність існування заяви ОСОБА_3 , посвідченої 05.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В. по р.№2876 на бланці ННТ283866.
Відтак, установивши відсутність існування оригіналу документу, а саме, заяви ОСОБА_3 , посвідченої 05.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В. по р.№2876, недоцільним є призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів для її проведення.
Керуючись ст.ст.103,104,374, ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Михайловина Дмитра Васильовича про приєднання доказів, призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів для її проведення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді О.В. Прядкіна
О.В. Чумак