ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 548/419/22 Номер провадження 11-кп/814/2523/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12021170590000290, 12022170000000110 апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Полтава, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України не судимий,
обвинуваченому за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 289 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 25.11.2023 включно.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави або домашнього арешту.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачуються у тому, що він 17.10.2021 приблизно о 18 год. 23 хв. за попередньою змовою групою осіб висловив ОСОБА_8 вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Далі, 17.10.2021 приблизно о 20 год., ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, здійснив незаконне позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та, повторно, вимогу передачі чужого майна з погрозою застосування насильства щодо ОСОБА_9 з погрозою заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, що завдало значної шкоди потерпілому, у результаті чого потерпілий передав обвинуваченому 8000 доларів США.
Крім того, 17.10.2021 приблизно о 22 год. 15 хв., ОСОБА_7 діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволодів автомобілем марки «Рено Меган», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_9 .
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема тяжких, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд безпідставно вказав про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України, які зазначає прокурор, так як обвинувачений не має наміру перешкоджати будь-яким чином кримінальному провадженню, усі слідчі дії проведені, докази зібрані та він не має наміру впливати на потерпілих чи свідків.
Не враховано позитивну характеристику, наявність сталих соціальних зв'язків, стану здоров'я та можливість внесення застави.
В ухвалі не наведені обґрунтування того, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Оскільки учасники провадження не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, тому розгляд апеляційної скарги захисника на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12021170590000290, 12022170000000110 за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 255-1, ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 255-3, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України. В судовому засіданні 02 жовтня 2023 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.11.2023 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на обґрунтованість підозри та те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_7 , а саме тяжких, за які передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, те, що злочини вчинено із позбавленням волі іншої особи та із заподіянням тілесних ушкоджень та погрозою застосування тілесних ушкоджень, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що вказує на його небезпечність для суспільства та окремих громадян, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та на час вирішення питання не зменшилися.
Позитивна характеристика, наявність соціальних зв'язків, з огляду на вчинені правопорушення, є явно недостатніми для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Відсутні і докази на підтвердження наявності у обвинуваченого захворювань, які б унеможливлювали тримання його під вартою за станом здоров'я або неможливість отримання ним медичної допомоги в умовах установи попереднього ув'язнення.
Тобто, обвинувачений та захисник не навели переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, і тривалість перебування обвинуваченого під вартою не є самостійною підставою для скасування такого запобіжного заходу.
Крім цього, враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства та погрозою його застосування, суд правильно, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, не визначав обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4