ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 583/3109/21 Номер провадження 11-кп/814/951/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №12021200060000293 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий, останній раз вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2019 року за ч.2 ст.190, ст.71 КК України на 2 роки обмеження волі; звільнений 18 травня 2021 року у зв'язку з відбуттям покарання,
визнаний винуватим та засуджений:
- за ч.2 ст.186 КК України - на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.1 ст.222 КК України - до штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засуджений на 4 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 514,86 грн.
Вирішене питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
05 липня 2021 року приблизно о 19 год. обвинувачений, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів його телевізором «КІVI» вартістю 3550 грн, спричинивши при цьому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правого плеча та правого ока, крововиливу в білкову оболонку правого ока, забійної садни в області перенісся, підшкірної гематоми в області параорбітальної ділянки справа.
Цього ж дня, близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_8 у приміщенні ПТ «ПП «ЕРА-ДОН» і компанія «Ваш ломбард» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, буд. 20, прим. 3, з метою отримання кредиту під заставу телевізора «КІVI», що йому не належить, за відсутності ознак злочину проти власності, повідомив кредитодавцю завідомо неправдиві відомості про належність йому на праві власності зазначеного телевізора, що було необхідною умовою для отримання кредиту, підписавши договір про надання фінансового кредиту та застави майна № 0432100708 від 05 липня 2021 року в якості позичальника та заставодавця, внаслідок чого отримав від ПП «ЕРА-ДОН» і компанія «Ваш ломбард» кредитні готівкові кошти в суді 1150 грн.
За змістом апеляційної скарги захисник прохає ОСОБА_8 виправдати, оскільки він є родичом потерпілих, гостював у їх помешканні, а телевізор взяв з дозволу свідка ОСОБА_10 - дружини потерпілого.
Ставить під сумнів показання потерпілого ОСОБА_9 , оскільки він у судовому засіданні плутався у показаннях щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , а також зазначив, що дружина дозволила обвинуваченому взяти телевізор.
Наголошує, що свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні не заперечувала сварки між обвинуваченим та потерпілим, але підтвердила, що надала обвинуваченому дозвіл взяти телевізор.
Вважає, що телевізор належав саме дружині потерпілого, оскільки споживчий кредит для його придбання був оформлений на її ім'я.
Інші учасники провадження вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених у вироку обставин підтверджується сукупністю достатніх, допустимих та належних доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким надана належна оцінка відповідно до ст.94 КПК України.
Фактичні обставини, за яких ОСОБА_8 заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження та виніс з помешкання телевізор ніким не оспорюються.
Доводи захисника про необхідність виправдування обвинуваченого, оскільки він не викрадав телевізор, а взяв його з дозволу власника - ОСОБА_10 , є неприйнятними.
Так, потерпілий в засіданні суду першої інстанції впевнено вказував, що саме обвинувачений, який є внучатим племінником та після звільнення з місць позбавлення волі тимчасово проживав у їх помешканні, 05 липня 2021 року приблизно о 19 год. без будь-якого дозволу почав забирати телевізор. Після зауваження, ОСОБА_8 побив його та поніс телевізор у ломбард.
Показання потерпілого є стабільними, логічними та послідовними, підтверджуються даними протоколів заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05 липня 2021 року, слідчого експерименту та висновками судових експертиз, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_9 показав як саме обвинувачений заподіяв йому тілесні ушкодження та відкрито заволодів його майном, і узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 - дружини потерпілого та з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження.
В свою чергу свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що того дня обвинувачений почав збирати телевізор та документи на нього у коробку. При цьому дозволу вона не давала, а на її зауваження ОСОБА_8 не реагував.
Коли до кімнати зайшов потерпілий, і також зробив зауваження, обвинувачений спочатку штовхнув чоловіка, від чого той впав на підлогу, а потім ногами наніс йому декілька ударів. Лише з метою припинення агресії вона сказала обвинуваченому щоб забирав телевізор та йшов.
Підстав для критичної оцінки показань потерпілого судом не встановлено, репутація особи не дискредитована, довіра до його показань не підірвана.
Жодних об'єктивних даних щодо можливої нечесності потерпілого чи приводу для обмови обвинуваченого матеріали провадження не містять і в апеляційній скарзі не зазначено.
Наведене спростовує доводи захисника про те, що обвинувачений не викрадав телевізор.
Як правильно встановив суд, телевізор «КІVI» набутий подружжям за час шлюбу, а тому відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України є їхньою спільною сумісною власністю, оскільки інше не встановлено договором або законом.
Оформлення в даному випадку споживчого кредиту на ім'я дружини не позбавляє чоловіка права спільної сумісної власності на цей телевізор, а тому твердження захисника, що потерпілий не є власником викраденого майна, суперечать вимогам закону.
Той факт, що свідок ОСОБА_10 з метою припинення побиття обвинуваченим чоловіка та агресивних дій в свій адрес вимушено сказала ОСОБА_8 , щоб забирав телевізор, жодним чином не підтверджує версію сторони захисту про його невинуватість у відкритому заволодінні майном потерпілого.
Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови пленуму №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснив, щограбіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
Відповідно до п. 5 цієї постанови, під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння.
Таким чином, суд першої інстанції об'єктивно з'ясував обставини вчинення грабежу та дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_8 у його вчиненні і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.186 КК України та належним чином мотивував своє рішення.
Правильним є і рішення суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 222 КК України.
Адже обвинувачений, маючи умисел на отримання кредиту під заставу телевізора, що вочевидь йому не належить, за відсутності ознак злочину проти власності, повідомив кредитодавцю завідомо неправдиві відомості про належність йому на праві власності цього телевізора, що було необхідною умовою для отримання кредиту.
При цьому він підписав в якості позичальника та заставодавця договір про надання фінансового кредиту та застави майна № 0432100708 від 05 липня 2021 року, внаслідок чого отримав кредитні готівкові кошти в суді 1150 грн.
Таким чином, обвинувачений, умисно надаючи кредитору неправдиві дані з метою отримання позики, вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами.
Обрана судом міра покарання ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.65, ч.2 ст.50 та ч.1 ст.70 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Призначене покарання є мінімальним, передбаченим в даному випадку кримінальним законом, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів і є справедливим.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2021 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4