Справа № 755/12426/22
Провадження № 2/761/5359/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
секретаря судового засідання - Панчоха Д.А.,
за участі:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова Ірина Євгенівна, ОСОБА_3 , про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова Ірина Євгенівна, ОСОБА_3 , про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка була зареєстрована у АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на майно. Згідно копії заповіту від 16 жовтня 2006 року, ОСОБА_4 заповіла квартиру АДРЕСА_2 і всі предмети домашнього вжитку ОСОБА_1 . Для оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до нотаріуса. Однак, нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ОСОБА_5 та не було охоплене заповітом у зв'язку з відсутністю доказів, що свідчать про факт спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Встановлення факту постійного проживання її зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть їй змогу реалізувати своє право на оформлення спадщини у встановленому законом порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.12.2022 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.
У січні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
18.01.2023 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
23.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Почато підготовче провадження з моменту відкриття провадження по справі.
16.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив.
06.07.2023 ухвалою суду клопотання позивача - задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Устинової Ірини Євгенівни належним чином завірену копію спадкової справи №69272193, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 та яка зберігається за адресою: АДРЕСА_3 .
04.08.2023 на адресу суду на виконання вимог ухвали від 06.07.2023 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Устинової Ірини Євгенівни надійшла копія спадкової справи №13/2022.
22.08.2023 ухвалою суду заяву представника позивача ОСОБА_2 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова Ірина Євгенівна, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 .
22.08.2023 ухвалою суду клопотання позивача - задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Устинової Ірини Євгенівни належним чином завірену копію спадкової справи №13/2022, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 та яка зберігається за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 25.09.2023 закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова Ірина Євгенівна, ОСОБА_3 , про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про дату та час повідомлена належним чином, у надісланому відзиві просила справу розглядати без її участі.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За таких обставин, судом вжиті достатні заходи щодо належного повідомлення учасників та забезпечення їх участі в розгляді справи.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Для позивача встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини , має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати її право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка була зареєстрована у АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на майно, яка складається:
- з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- всі грошові заощадження в усіх банківських установах України;
- з земельної ділянки та будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;
- майно, яке знаходиться в банківському сейфі;
- пенсійні нарахування.
Перелічене майно належало ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Власницею квартири АДРЕСА_2 була померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 07.06.1995 № 777.
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, була заведена спадкова справа приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Устиновою І.Є. №13/2022, спадкодавець ОСОБА_4 , та зберігається за адресою: АДРЕСА_5 .
Крім того, як вбачається із копії заповіту від 16 жовтня 2006 року, ОСОБА_4 заповіла квартиру АДРЕСА_2 і всі предмети домашнього вжитку ОСОБА_1 .
Також, позивач стверджує, що в серпні 2016 року вона забрала свої особисті речі, переїхала до ОСОБА_4 та почали проживати разом. Починаючи з 31.08.2016 року, вели спільне господарство, разом брали участь щодо оплати комунальних послуг, купували продукти, займались будівництвом будинку, ремонтом, тобто були спільні витрати спрямовані на забезпечення життєдіяльності сім'ї, що підтверджується документами: квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції, де позивач здійснювала обмін коштів у сумі 3200 доларів США, що за курсом на 25.04.2018 році становило 83 200,00 гривень. В подальшому ці кошти були використані на ремонт будинку, придбання побутової та іншої техніки. (Товарний чек №020027/78/870 від 27.04.2018 року, договір про надання послуг з монтажу каміну від 07.05.2018 року, договір про проведення будівельних робіт №04-06/18 від 04.06.2018 року, кошторис №04-06/18 від 04.06.2018 року, акт надання послуг від 07.09.2018 року).
При цьому, якщо спільне проживання не залагодиться, позивач залишалась зареєстрованою в своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_6 .
Коли померла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач повністю займалась похованням після її смерті, що підтверджується такими документами:
- листом Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Київської міської прокуратури від 23.02.2022 року №4941/к, щодо видачі ОСОБА_1 тіла померлої ОСОБА_4
- листом Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Київської міської прокуратури від 23.02.2022 року №4941/к, щодо не заперечення проти кремації померлої ОСОБА_4 ;
- договором №7 від 23.02.2022 року;
- специфікацією з організації проведення поминального обіду від 23.02.2022 року;
- договором про надання ритуальних послуг від 23.02.2022 року;
- свідоцтвом про поховання ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
- чеком №152157 на проведення кремації, надання ритуального залу та інших ритуальних послуг від 02.03.2022 року;
- договором замовлення №2.175557К від 02.03.2022 року про надання ритуальних послуг;
- договором замовлення №6.31713К від 08.08.2022 року про надання ритуальних послуг;
- чеком №2519 на проведення інших ритуальних послуг від 08.08.2022 року.
Тобто, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , більш як п'ять років, здійснювала поховання померлої та продовжує проживати у цій квартирі по сьогоднішній день, але без реєстрації, що підтверджується актом Житлово-експлуатаційної дільниці №10 від 20.07.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проживала у АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 з 31.08.2016 року.
07.09.2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Устинової І.Є.
Відповідно до довідки від 7 вересня 2022 року № 113/02-14 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова І.Є. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ОСОБА_5 та не було охоплене заповітом у зв'язку з відсутністю доказів, що свідчать про факт спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останньої, надасть змогу позивачу реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 у встановленому законом порядку.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому (частина перша статті 1236 Цивільного кодексу України).
В пункті 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв при прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину.
Метою встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є прийняття спадщини за законом на майно, яке не було охоплене заповітом.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суду слід звернути увагу на наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як вбачається з ч. 2 ст. 256 Цивільного-процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування"(далі Постанови) при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
А тому, в контексті ст. 1264 ЦК України, сім'ю слід розглядати в тому визначенні, яке надається у ст. 3 СК України, тобто сім'ю можуть складати особи, які зближені, дотримуються принципів побудови сімейних відносин без юридично визначеного ступеню споріднення (чоловік, усиновлений, дочка, інші особи тощо).
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів.
Також, згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).
У ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
За змістом пунктів 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, як того вимагають положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому ОСОБА_1 , вважається такою, що прийняла спадщину, що фактично усуває перешкоди для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом.
З огляду на викладене, виходячи з інтересів осіб щодо захисту їх права на спадкування, зважаючи на те, що позивач не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, суд вважає, що дана позовна заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, показаннями свідків, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
Одночасно з цим, суд зауважує, що оскільки позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16, 29, 1216-1218, 1221 ЦК України, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова Ірина Євгенівна, ОСОБА_3 , про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт про те, що ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / проживала з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю більш як п'ять років за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суддя: