Справа № 761/39138/23
Провадження № 1-кс/761/25395/2023
26 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100004350 від 22.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100004350 від 22.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100004350 від 22.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 жовтня 2022 року, приблизно 17 годині 06 хвилин, навпроти будинку № 6 по вул. Татарська у м. Києві, автомобілем марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка рухалась по тротуару, з подальшим контактом із запаркованим автомобілем марки «SsangYong» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті наїзду пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до медичного закладу.
21.10.2023 року автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 був оглянутий, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
22.10.2023 року постановою слідчого автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень та має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування.
22.10.2023 року слідчим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві винесено постанову про призначення автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, здобуття доказів у кримінальному провадженні, необхідністю проведення експертних досліджень з використанням вказаного автомобіля, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином. Разом з тим, в клопотанні зазначає про проведення судового розгляду без його участі.
Власник автомобіля марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_4 до початку судового розгляду подала заяву про проведення судового розгляду у її відсутність, заперечує щодо накладення арешту на автомобіль, просить не застосовувати заборону на користування транспортним засобом та передати їй транспортний засіб на відповідальне зберігання.
Неприбуття вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, надані на його обґрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100004350 від 22.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
21.10.2023 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 був оглянутий, після чого вилучений, доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича, 20-Б.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
22.10.2023 року постановою слідчого автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень та має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування.
22.10.2023 року слідчим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві винесено постанову про призначення автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 .
Так, згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вказане майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, проведення необхідних експертиз транспортного засобу, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
В той же час, не можуть бути взяті до уваги доводи власника транспортного засобу марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_4 про можливість передання його на відповідальне зберігання, оскільки незастосування заборони користуванням автомобілем, з урахуванням наведених вище доводів та призначення слідчим відповідних експертних досліджень, може призвести до приховування, псування, перетворення транспортного засобу, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, визнаний речовим доказом, а відтак, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність встановлення також й заборони на користування автомобілем марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 .
Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100004350 від 22.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на: автомобіль марки «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя