Справа № 750/9803/20
Провадження № 2/761/3024/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним в частині,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі по тексту - відповідач), про захист прав споживачів, у якому просить визнати частину Договору позики, укладеного між ним та відповідачем, недійсною та зобов'язати відповідача зарахувати зайве сплачені кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» 29.07.2020 було укладено Комплексний договір №4/3673756, відповідно до якого позивачу був наданий кредит. Позивач вважає, що пункт 1.3.2. вказаного Комплексного договору повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України, оскільки суперечить Закону України «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2020 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 22.02.2021 Ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2020р. залишена без змін.
У березні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
15.03.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судову повістку відповідачу вручено, про що свідчить відповідна відмітка у розписці, за підписом представника відповідача.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено Комплексний Договір №4/3673756 від 29.07.2020, відповідно до якого позивачем було отримано кредит на суму 58345,88 грн. строком на 60 місяців під 11.00 відсотків річних з 29.07.2020 до 2025 року включно.
В матеріалах справи відсутній спірний договір - тому суд не має змоги дослідити його.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.
В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1 та 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).
України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який укладається в письмові формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 року в справі №6-94цс13, однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що Комплексний Договір, укладений між сторонами, є несправедливим щодо нього, а всі твердження позивача з даного приводу судом розцінюються як його спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від його добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за договором зобов'язань.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що спірний Договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; а тому відсутні підстави для визнання договору недійсним. Також, сам позивач в своїй позовній заяві визнає укладення Комплексного Договору та отримання ним коштів від відповідача.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про захист прав споживачів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним в частині - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: