Справа №760/20875/23
1-кп/760/2897/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2023 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 підготовчое судове засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100170000155 від 15.07.2023 р., на підставі обвинувального акту, затвердженого 11.09.2023 прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майське Згурівського району Київської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого, останній раз: 08.09.2016 Дніпровським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 02.10.2018 р. по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Житомир, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, раніше судимого, останній раз: 29.05.2014 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого 05.08.2015 р. по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До провадження Солом'янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений 11.09.2023 р. прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100170000155 від 15.07.2023 р., у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження потерпілого, обвинувачених, їх захисників, зазначив, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору, так як і підстави для закриття кримінального провадження, відсутні.
Також, прокурор звернувся до суду із клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 мотивоване тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме грабежі, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану. Прокурор зазначає, що окрім обґрунтованої підозри, існують ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, що пов'язане із позбавленням волі, може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків та постійного місця проживання у м. Києві, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інший більш м'який запобіжний захід, із врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв'язку із чим, прокурор просить застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 мотивоване тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме грабежі, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану. Прокурор зазначає, що окрім обґрунтованої підозри, існують ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, що пов'язане із позбавленням волі, може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків та постійного місця проживання у м. Києві, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Інший більш м'який запобіжний захід, із врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв'язку із чим, прокурор просить продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Проте, заперечували проти продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зобов'язується сумлінно виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та прибувати до суду за кожним викликом. Обвинувачений суду пояснив, що він має можливість проживати с. Майське Згурівського району, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. У зв'язку із чим сторона захисту просила застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти проведення підготовчого судового засідання та вирішення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого у відсутність захисника адвоката ОСОБА_8 , від якого до суду надійшло клопотання про неможливість прибути до зали судових засідань через перебування поза межами міста Києва. Обвинувачений не заперечував проти призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, однак заперечував проти продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що не має наміру переховуватись від суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зобов'язується сумлінно виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та прибувати до суду за кожним викликом. Обвинувачений суду пояснив, що він має можливість проживати у м. Житомир, неодружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, дослідивши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України,суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Статтею 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено. За підсудністю даний обвинувальний акт підлягає розгляду Солом'янським районним судом міста Києва у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження.
Перешкод для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту судом не встановлено; підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
1.Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у грабежі, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.
Зокрема, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення на підставі вироку суду, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, засуджений на підставі вироку Дніпровського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 02.10.2018 р. по відбуттю строку покарання, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, звільнений 02.10.2018 р. по відбуттю строку покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08.09.2016 р. за ч. 2 ст. 186 КК України, зареєстрованого постійного місця проживання у м. Києві не має, офіційно не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, що у своїй сукупності вказує на відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, які б могли слугувати стримуючим фактором з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
2.Також, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у грабежі, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.
Зокрема, існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення на підставі вироку суду, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, засуджений на підставі вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2014 р. за ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, звільнився 05.08.2015 р. по відбуттю строку покарання, наразі в Солом'янському районному суді міста Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, зареєстрованого постійного місця проживання у м. Києві не має, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, що у своїй сукупності вказує на відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, які б могли слугувати стримуючим фактором з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином клопотання прокурора підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 314-315, 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, ч. 3 ст. 331, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, затвердженого 11.09.2023 прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100170000155 від 15.07.2023 р., за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, на 16 листопада 2023 року на 14 год. 30 хв.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених та їх захисників, потерпілого.
Клопотання прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захій у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 січня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду діє до 04 січня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Клопотання прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 січня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду діє до 04 січня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1