Справа №760/4207/23 1-кп/760/2200/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу захисника ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого та клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022100090001165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Солом'янського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження №12022100090001165, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, в якому ухвалою суду від 23.02.2023 року було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_5 було подано скаргу на протиправну бездіяльність слідчого у вищевказаному кримінальному провадженні, оскільки слідчим, на думку захисника, не було надано доступ до всіх матеріалів цього провадження, та клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки, як вважає захисник, цей акт містить правову кваліфікацію, що не відповідає викладеним у ньому формулюванню обвинувачення та обставинам кримінального правопорушення, а також недопустимі суперечності та незрозумілі формулювання обвинувачення, а тому акт у цій частині не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України
В судовому засіданні сторона захисту підтримала вищевказані скаргу та клопотання.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вищевказаної скарги та клопотання, зазначивши, що згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування сторона захисту ознайомилася із всіма матеріалами кримінального провадження № 12022100090001165 від 26.05.2022 року, а сформульоване в акті формулювання обвинувачення відповідає як фактичним обставинам справи, так і приписам ч. 1 ст. 161 КК України та положенням КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100090001165 від 26.05.2022 року, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступного висновку.
Суд виходить з ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Водночас ч.2 ст.303 КПК України встановлено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Отже, виходячи із змісту вищенаведених приписів законодавства України предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді можуть бути не будь-які скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, крім тих, що визначені ч.1 ст.303 КПК України, а лише ті з них, які пов'язані із завданнями підготовчого судового засідання, а саме можливості призначення судового розгляду конкретного кримінального провадження.
Разом з тим, судом встановлено, що вищенаведена скарга захисника ОСОБА_5 не стосується можливості призначення судового розгляду кримінального провадження №12022100090001165 від 26.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України; під час підготовчого судового засідання, виходячи з його завдань, не може здійснюватися перевірка законності (протиправності) стверджуваної захисником ОСОБА_5 бездіяльності слідчого, адже наслідки таких дій суду утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості, що є неприпустимим на даній стадії судового провадження.
На підставі вищенаведеного суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12022100090001165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, приєднавши її до матеріалів даного кримінального провадження.
Як передбачено п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, серед іншого, має містити такі відомості як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Слід також ураховувати, що згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8 суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом.
Суд також ураховує Лист ВССУ від 03.10.2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», згідно з яким у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному.
Вимоги щодо конкретності обвинувачення сформульовані і в ратифікованих Україною міжнародно-правових актах та практиці їх застосування.
Так, відповідно до пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», у справі «Матточіа проти Італії», у справі «І.Н. та інші проти Австрії»).
До того ж, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп.«b» п.3 ст.6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Даллос проти Угорщини»).
Разом з тим, судом встановлено, що вищевказаних вимог щодо конкретності та несуперечливості змісту обвинувачення в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12022100090001165 від 26.05.2022 року не додержано.
Так, відповідно до зазначеного обвинувального акта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у кримінальному провадженні №13852/22-39 від 17.08.2022 у текстових матеріалах з обліковим записом « ОСОБА_6 » (відповідно до протоколу від 31.05.2022) містяться мовні ознаки розпалювання нетерпимості та ворожнечі на ґрунті національної належності та ідеологічних переконань, приниження національної честі та гідності представників єврейської нації.
При цьому, як вказується, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних дій, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності за мовними ознаками, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 161 КК України.
Проте ч.1 ст. 161 КК України встановлено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, викладене в акті формулювання обвинувачення є суперечливим та неконкретним, оскільки не відповідає фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а ч.1 ст.161 КК України не встановлено кримінальної відповідальності за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності саме за мовними ознаками, за цими ознаками може бути вчинено пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян, що не інкримінується ОСОБА_4 .
Крім того, виходячи з ч.1 ст.477 КПК України кримінальне провадження №12022100090001165 від 26.05.2022 року за ч.1 ст. 161 КК України, є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого щодо даного кримінального правопорушення.
При цьому, як передбачено п.3 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Всупереч вищенаведеним нормам законодавства України обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100090001165 від 26.05.2022 року не містить жодних відомостей про потерпілого у даному кримінальному провадженні.
До того ж, згідно з ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Отже, за відсутності потерпілого у кримінальному провадженні в формі приватного обвинувачення, суд, принаймні, не зможе з'ясувати в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні №12022100090001165 від 26.05.2022 року.
Таким чином, суд доходить висновку про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022100090001165 від 26.05.2022 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.161 КК України, стст.291, 314 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12022100090001165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, відмовити, приєднавши її до матеріалів даного кримінального провадження.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022100090001165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України, - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022100090001165, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.161 КК України, - повернути прокурору Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в частині повернення обвинувального акта прокурору до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1