Справа №760/17714/23
2/760/9178/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого -судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що сім'я розпалась і примирення неможливе.
Посилається в позові на те, що шлюб з відповідачем був укладений 17 серпня 1962 року.
Спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, байдужості до життя та проблем кожного з них.
В 2013 році взаємовідносини в сім'ї стали погіршуватися.
В 2014 році він виїхав на постійне місце проживання до Республіки Австрія, набув громадянство цієї країни,що підтверджується його паспортом.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 07 серпня 2023 року та відповідно до ст.33 ЦПК України визначено склад суду.
Ухвалою суду від 11 серпня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
09 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача, яким остання позов підтримала і просить розірвати укладений з позивачем шлюб.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 серпня 1962 року.
За час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї.
Суперечності, що виникали між ними, привели до її розпаду.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, проживають окремо.
З 2014 року позивач проживає в Республіці Австрія, є громадянином вказаної країни.
На примирення сторони не згодні.
За визначенням ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що однією із ознак сім'ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З точки зору сімейного законодавства шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на принцип рівноправності чоловіка та жінки, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Виходячи з обставин, встановлених судом, умов проживання сторін та взаємовідносин в шлюбі, відсутність взаємної підтримки, як подружжя, категоричної позиції сторін з приводу розірвання шлюбу та їх небажання продовжувати шлюб, виходячи з рівноправ'я шлюбного союзу, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалася, поновлена бути не може, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та розірвання шлюбу.
Враховуючи, що позивач з 2014 року є громадянином Республіки Австрія, написання його анкетних даних у паспорті даної країни відрізняється від їх написання в паспорті громадянина України, а саме відсутня графа: по батькові.
При укладенні шлюбу сторін оформлення документів, а саме актового запису про укладення шлюбу та свідоцтва про укладення шлюбу, яке видавалося на підставі актового запису, відбувалося відповідно до діючого на той час законодавства України.
З урахуванням цього суд вважає за необхідне викласти резолютивну частину рішення суду про розірвання шлюбу сторін з урахуванням вказаних обставин.
Керуючись ст.ст. 3, 104,110,112-113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 197, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 серпня 1962 року виконавчим комітетом Борівської селищної ради Фастівського району Київської області між ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 ( а/з № 61) розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А. Шереметьєва