Справа №760/21771/18
2-адр/760/14/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.,
секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчого А.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.08.2019 р., адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК №060147 від 18.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В решті позовних вимог - відмовлено.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Осадчий А.М. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Києво-Святошинського відділу Головного управління національної поліції в Київській області судових витрат на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Вказав, що суд у рішенні не вирішив питання про судові витрати, понесені позивачем на оплату правової допомоги у сумі 30000,00 грн. Так, 15.08.2019 року між позивачем та АБ «Осадчий та партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №15/08-2018. Справа є складною, оскільки містить достатньо велике правове обґрунтування вимог, розрахунок вимог, а також велику кількість письмових доказів, які підтверджують позовні вимоги, які були досліджені адвокатом. За надану правничу допомогу позивач сплатив 30000, 00 грн.
Враховуючи те, що позивачем було отримано рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року по справі №760/21771/18 через Укрпошту 30 вересня 2019 року, вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ухвали суду від 12.09.2018 року справа №760/21771/18 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч. 8 ст. 262 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи, що розгляд справи №760/21771/18 не передбачав проведення судових дебатів та виклик сторін у судове засідання, суд вважає, що строк визначений ч. 2 ст. 252 КАС України на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід обраховувати з дня отримання представником позивача рішення суду, а саме з 30.09.2019 року.
Отже, заяву про розподіл судових витрат представник позивача подав 11.10.2019 року, тобто в межах строку визначеного ч. 2 ст. 252 КАС України.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, між АБ «Осадчий та партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 15.08.2018 р., між сторонами укладено договір про надання правової допомоги №15/08-2018.
Також, адвокатом надано ордер серії КС №461806 від 10.10.2019 року на надання ОСОБА_1 правничої допомоги адвокатом Осадчим А.М. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5016/10, виданого 13.09.2012 року Осадчому А.М.
На підтвердження надання Клієнту правової допомоги сторонами підписано акт №1 приймання-передачі виконаних робіт (надання правової допомоги) до договору про надання правової допомоги №15/08-2018 від 15.08.2018 року.
На підтвердження оплати за надані послуги представником позивача надано суду квитанцію №57 від 10.10.2019 року на суму 30000, 00 грн.
За нормами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі ст. 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Таким чином суд зазначає, що підготовка позовної заяви не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи обсягом в 10 годин, з огляду на незначну складність вказаної справи та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції. Опрацювання правової позиції у справі не вимагає значних затрат часу. Окрім того, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не вимагає безпосередньої участі сторін. Процесуальні документи у справі є однотипними, а тому також не потребують значної затрати часу.
Тому суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., так як саме такий розмір буде співмірним заявленим позовним вимогам.
З урахуванням того, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. суд вважає дійсними, необхідними, розумними, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, а отже такими, що підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області, у зв'язку із чим вимоги заяви підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 134, 135, 143, 252, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчого А.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по справі №760/21771/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта Фенченка Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108646, Київська область, м. Боярка, вул. Хрещатик, буд. 88) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.
В іншій частині вимог заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І. Кушнір