СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
пр. № 1-кс/759/6667/23
ун. № 759/21419/23
06 листопада 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12023100080000573, внесеного до ЄРДР 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2023 року адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета за адресою його проживання: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи зазначене клопотання, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 зазначила наступне.
Слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100080000573, внесеного до ЄРДР 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
29.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
30.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
01 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
26 вересня 2023 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.11.2023 року включно, без визначення розміру застави.
Захисником у клопотанні зазначено, що матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення у вигляді незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, незаконний збут наркотичних речовин. Зміст повідомлення про підозру на думку захисника викликає неабиякі сумніви в цілому.
На думку захисника наразі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 є необґрунтованим, так як відсутні будь-які умови та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, як підстави для застосування такого запобіжного заходу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, вказаних в ньому, та просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета за адресою його проживання: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний ОСОБА_4 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції підтримав думку свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні проти клопотання заперечував, вказав, що відсутні підстави для зміни ОСОБА_4 міри запобіжного заходу, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Подане клопотання відповідає вимогам зазначеним у ст. 201 КПК України, при його поданні захисником дотримано вимоги процесуального закону.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
На заявника покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається при зверненні до суду.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Вирішення питання зміни запобіжного заходу на більш м'який до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно вирішувати з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканість, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу не містить будь-яких даних щодо зміни обставин підозри чи раніше встановлених ризиків, що могло би слугувати підставою для зміни та застосування підозрюваному ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра обґрунтована матеріалами кримінального провадження, здобутими слідством в ході досудового розслідування. Будь-яких доказів щодо зміни обставин підозри слідчому судді не надано.
Дані, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, враховувалися при застосуванні до нього запобіжного заходу, а також при його продовженні, а тому не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо можливості зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, обґрунтованій підозрі, характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваному в разі визнання його винуватим.
Доводи захисника підозрюваного суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 під час розгляду справи, а тому в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 22, 26, 131, 132, 176-178, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12023100080000573, внесеного до ЄРДР 02.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1