СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/5654/23
ун. № 208/8054/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про визнання іпотечного договору № 105/24-65-7 від 01.06.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2096, припиненим з 31.05.2022р. та виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження кв. АДРЕСА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 2097.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» надав судам роз'яснення, де зазначив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також зазначено, що правила статті 114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про визнання іпотечного договору та виключення з Державного реєстру іпотек запис про обтяження квартири та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є договір іпотеки нерухомого майна.
Оскільки спір пов'язаний з правом позивача на нерухоме майно, а тому правила загальної підсудності в даному випадку не можуть бути застосовані.
Враховуючи обставини, на які посилається позивач, та вищевикладені процесуальні та правозастосовні норми, позов необхідно направити до суду за місцем знаходження квартири, тобто до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська (51925, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, вул. І.Ясюковича, 5).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 260, 353, 354 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень направити за підсудністю до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська (51925, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, вул. І.Ясюковича, 5).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .
Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О. Петренко