печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13497/15-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г. О.
секретар судового засідання Чепляка А. С.
справа №757/13497/15-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач 1: ОСОБА_2
відповідач 2 ОСОБА_3
відповідч 3: ОСОБА_4 ,
відповідач 4: ОСОБА_5
відповідач 5: ОСОБА_6 ,
відповідач 6: ОСОБА_7
третя особа 1: Шоста Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві
третя особа 2: Сьома Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві
третя особа 3: Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві
третя особа 4: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна,
третя особа 5: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович
за зустрічним позовом:
позивач: ОСОБА_2
відповідач 1: ОСОБА_4 ,
відповідач 2: ОСОБА_5 ,
відповідач 3: ОСОБА_6 ,
відповідач 4: ОСОБА_1
третя особа 1: Шоста Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві
третя особа 2: Сьома Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві
третя особа 3: Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві,
третя особа 4: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна,
третя особа 5: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шоста Київська державна нотаріальна контора та Сьома Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович, про поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи: Шоста Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Сьома Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування
представник позивача/відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8
представник відповідача/позивача ОСОБА_2 - адвокат Лавріненко І.А.
представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Литвиненко С.С.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
13.10.2023 року представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Литвиненком С. С. подано клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа №910/13905/23 про неплатоспроможність ОСОБА_7 .
У судовому засіданні представник позивача/відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надав пояснення, проти задоволення клопотання заперечував.
Представник відповідача/позивача ОСОБА_2 - адвокат Лавріненко І.А. надав пояснення, проти задоволення клопотання заперечував.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Литвиненко С.С. надав пояснення, клопотання про передачу справи за підсудністю підтримав та просив задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.
Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2023 року, справа №910/13905/23, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_7 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
З аналізу положень ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що положення ч. 3 ст. 7 цього Кодексу стосується тих справ, які перебувають на розгляді в різних господарських судах, а не судах цивільної юрисдикції.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Отже, ЦПК України передбачено лише можливість передачі справи іншому суду у зв'язку з її непідсудністю, а не у зв'язку з її юрисдикцією іншому суду.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі 607/6254/15-ц звертає увагу на те, що 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Водночас, ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Отже, вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство/неплатоспроможність, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.
Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб'єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб'єктами приватноправових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2020 року у справі №910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі №334/5073/19, від 21.09.2021 у справі №905/2030/19 (905/1159/20) та інших.
Отже, суд погоджується, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.
За встановлених обставин у цій справі суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/13905/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_7 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 4, 20 ГПК України, ст. ст. 1, 19, 31, 260, 353-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу №757/13497/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шоста Київська державна нотаріальна контора та Сьома Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович, про поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , треті особи: Шоста Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Сьома Київська державна нотаріальна контора в особі Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Олег Анатолійович, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності на майно в порядку спадкування - передати на розгляд до Господарського суду м. Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-В, м. Київ, 01054) для розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа №910/13905/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Копію ухвали про направлення позову за підсудністю направити сторонам.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Повний текст ухвали складено 06.11.2023 року.
Суддя Г. О. Матійчук