Справа №:2604/3645/2012
Провадження №: 2-во/755/258/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про виправлення описки у виконавчому листі,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , про виправлення описки у виконавчому листі.
01 листопада 2023 року вказану заяву, у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
06 листопада 2023 року вказана заява була передана судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про виправлення описки у виконавчому листі, суддя приходить до наступного.
За змістом положень частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За змістом положень частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Таким чином, згідно з вказаними положеннями, заява стягувача або боржника про виправлення описки у судовому рішенні та у виконавчому листі, підлягає розгляду у суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки інше не передбачено Розділом VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.
Сторонами в цивільному процесі є особи, які беруть участь в справі, спір яких про суб'єктивне право або особистий інтерес, що охороняється законом, суд повинен розглянути і вирішити.
Відповідно до ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України, склад учасників справи. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, а також сторони арбітражного розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо)
Всупереч вищенаведених вимог, у заяві про виправлення описки не зазначено номер справи та найменування сторін; не викладені підстави подання такої заяви; не зазначений процесуальний статус особи, яка подала заяву; не зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Відповідно до положень ч.2 та ч.4 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами заінтересованим особам у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Список згрупованих відправлень рекомендованих листів та копія з журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заявнику - ОСОБА_1 , заяви про виправлення описки у виконавчому листі, оскільки подана заява не відповідає вимогам до форми та змісту письмової заяви також при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали підтвердити надіслання засобами поштового зв'язку та/або надання іншим учасникам справи копії заяви про виправлення описки у виконавчому листі разом з додатками, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 1, 4 ст.183 Цивільного процесуального кодексу України
Враховуючи викладене та керуючись статтями 183, 184, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , про виправлення описки у виконавчому листі, - повернути суб'єкту звернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.
СУДДЯ