Справа №752/9240/23
Провадження № 2/752/4982/23
РІШЕННЯ
Іменем України
29.09.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участю секретаря - Ящука Д.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що є споживачем фінансових послуг АТ «Державний ощадний банк України». Користуючись послугою з оплати житлово-комунальних послуг, позивач перераховує відповідачу кошти, які Банк потім перераховує постачальникам послуг. Оплату житлово-комунальних послуг позивач здійснює щомісячно та у повному обсязі, що відображено у квитанціях відповідача, підтверджених його печаткою. 06.11.2020 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» повідомило позивача про заборгованість за комунальні послуги у сумі 1 248,21 грн. Оскільки прямих фінансових стосунків з постачальниками житлово-комунальних послуг позивач немає, бо всі платежі здійснюються через відповідача, 02.11.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом про причини виникнення зазначеної заборгованості. Проте відповідач у відповіді від 20.11.2021 запитаних пояснень не надав
Після цього позивач багато разів звертався до відповідача з аналогічними запитами, звертався зі скаргами на відсутність запитаних пояснень безпосередньо до керівництва відповідача, до Національного банку України, до профільного комітету Верховної Ради України, звертався за допомогою у вирішенні цього спору до постачальника житлових послуг, до правоохоронних органів, тощо.
У відповідях відповідач спочатку вибачався та обіцяв надати запитану інформацію пізніше, а у останній відповіді від 15.03.2023 взагалі відмовився спілкуватися на цю тему.
Позивач вказує на те, що ненаданням інформації про причини виникнення заборгованості відповідач порушив його права на отримання такої інформації та порушив свої обов'язки щодо її надання.
У зв'язку із зазначеним позивач просить суд визнати, що ненаданням інформації про причини виникнення заборгованості перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» у сумі 1 248,21 грн., відповідач порушив права позивача на отримання цієї інформації та порушив свої обов'язки щодо її надання. Зобов'язати відповідача надати позивачу зазначену у п. 1 інформацію.
Ухвалою Голосіївського районного суд у м. Києва від 15.05.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони повідомлялись належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, із заявами про розгляд справи за участю сторін або розгляд справи в порядку загального позовного провадження не звертались.
Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні від відповідача не надходило.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого AT «Ощадбанк» заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинним нормам матеріального права. Вказує на те, що надаючи відповідь на звернення позивача від 02.11.2021 Банк повідомив позивачу всю інформацію, що наявна в АТ «Ощадбанк» з порушених у запиті питань. АТ «Ощадбанк» не являється стороною договірних відносин між позивачем та Комунальним підприємством, інформація про перелік послуг, що надаються Комунальним підприємством Позивачу, їх вартість, порядок нарахування та сплати у розпорядженні АТ «Ощадбанк» не перебуває, внаслідок чого Банк не володіє інформацією про причини виникнення заборгованості ОСОБА_1 перед вказаним Комунальним підприємством та не міг надати таку інформацію у відповіді на звернення позивача. Відповідач вказує, що в межах визначеного строку була надана письмова відповідь ОСОБА_1 з викладенням наявної в АТ «Ощадбанк» інформації про здійснені Позивачем платежі з оплати комунальних послуг. Наведене свідчить про відсутність порушення Банком права Клієнта на отримання інформації та безпідставність заявлених позовних вимог.
На підставі положень статей 274-279 ЦПК України та з урахуванням відсутністю заперечень відповідача, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, подані сторонами доказі та письмові заперечення, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 1 статті 6 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 14.05.2015 між Банком та позивачем було укладено Договір №2317448 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки.
На виконання вказаного Договору Позивачу був відкритий рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України, який змінено на рахунок № НОМЕР_2 в зв'язку з переходом банківської системи України на новий формат рахунків IBAN виконання вимог Постанови Правління НБУ від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN ) в Україні
Відповідно до п. 1.2 Договору Банк зобов'язується приймати і зараховувати на Рахунок грошові кошти, які надходять Клієнту, та забезпечує проведення розрахунків за операціями, в т.ч. здійсненими з використанням Платіжної картки, в межах Витратного ліміту.
Згідно п. 1.14 Договору Банк розглядає заяви (повідомлення) Клієнта, що стосуються використання Картки або незавершеного переказу, ініційованого з її допомогою, надає Клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляє Клієнта в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) протягом одного місяця з дня надходження заяви (повідомлення) в Банк, а якщо в місячний термін вирішити порушене у заяві (повідомленні) питання неможливо - протягом 45 (сорока п'яти) днів з дня надходження заяви (повідомлення) в Банк.
02.11.2021 до Банку надійшов запит ОСОБА_1 про причини відсутності платежів та копії листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 23.10.2021.
Зі змісту звернення вбачається, що ОСОБА_1 наголошував про неотримання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» здійснених ним через інтернет-сервіс «Ощад 24/7» оплат за послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території у квітні, травні, червні, серпні, листопаді 2018 року та у квітні 2020 року, внаслідок чого позивач просив пояснити причини неотримання таких платежів та причини неінформування його про виконання його платіжних доручень.
В межах визначеного п. 1.14 Договору місячного строку Банком була надана Клієнту відповідь від 25.11.2021 №11/517/1931/5891/2021-00/с про здійснення ОСОБА_1 реєстрації в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» 15.05.2018 та оплату за житлово-комунальні послуги на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» лише 30.04.2020 в розмірі 435,28 грн
Згідно змісту запиту ОСОБА_1 від 02.11.2021 вказується про наявність у нього квитанцій про оплату за вказані місяці, однак вказані копії до запиту долучені не були.
Також позивачем не були зазначені дати, час та суми платежів, реквізити рахунку отримувача.
Не додані вказані копії квитанцій і до позовної заяви.
У відповідності до виписки по рахунку Позивача № НОМЕР_3 30.04.2020 були здійснені операції розрахунку в торгово-сервісній мережі на суму 1 477,22 грн.
Згідно даних журналу операцій до складу зазначеного платежу входили оплата Клієнтом комунальних послуг в розмірі 435,28 грн. на користь КП «Керуюча компанія Голосіївського району».
Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відносини, що виникають у зв'язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під чає укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отриманн.я (придбання, замовлення тощо.) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця).
Положеннями ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність», клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:: інформацію, обов'язковість надання якої передбачена законом.
Абзацами 5 та 6 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначено основні принципи інформаційних правовідносин, зокрема правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, а також захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Згідно з абз. 2 частини першої ст. 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Встановлені судом обставини свідчать про відсутність порушення Банком права Клієнта на отримання інформації та безпідставність заявлених позовних вимог.
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (Комунальне підприємство) є окремим суб'єктом господарської діяльності, що надає мешканцям Голосіївського району м. Києва послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Комунальне підприємство забезпечує безпечну експлуатацію житлового та нежитлового фонду, здійснює обслуговування будинкових інженерних мереж, виконує комплекс послуг із забезпечення функціонування житлового та нежитлового нерухомого майна (поточне обслуговування та ремонт, контроль систем опалення, холодного та гарячого водопостачання, прибирання та загальний догляд за приміщеннями тощо).
АТ «Ощадбанк» не являється стороною договірних відносин між Позивачем та Комунальним підприємством, інформація про перелік послуг, що надаються Комунальним підприємством Позивачу, їх вартість, порядок нарахування та сплати у розпорядженні АТ «Ощадбанк» не перебуває, внаслідок чого Банк не володіє інформацією про причини виникнення заборгованості ОСОБА_1 перед вказаним Комунальним підприємством та не міг надати таку інформацію у відповіді на звернення Позивача.
Посилання позивача на те, що відповідачем порушені його права на на отримання інформації про причини виникнення заборгованості перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» у сумі 1248,21 грн. не узгоджуються з нормами чинного законодавства та обставинами справи, встановленими судом.
При цьому, твердження позивача про ненадання відповідачем відповідей на вказані заяви суд не бере до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, наданими представником відповідача відповідними реєстрами поштових відправлень про їх відправлення позивачу.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
ідповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Згідно з встановленим ст. 13 ЦПК України принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексах випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Суд вважає, що надаючи відповідь на звернення позивача від 02.11.2021, Банк повідомив позивачу всю інформацію, що наявна в АТ «Ощадбанк» з порушених у запиті питань.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є безпідставним і не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя