Справа № 706/925/23
2-о/706/43/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.
за участю секретаря судового засідання Пізняк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Христинівської міської ради Черкаської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Задояного Ю.В. звернулась до Христинівського районного суду Черкаської області із вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт проживання її із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що з 2008 року на підставі особистих почуттів заявниця по справі, почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спочатку жили разом в селі Розсішки, а з 2009 року в АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, як одна сім'я, без офіційного оформлення їх відносин у органах реєстрації актів цивільного стану. Останнім місцем їх спільного проживання був будинок по АДРЕСА_2 . За час спільного проживання вони тримали господарство, яке вели разом, разом несли витрати по утриманню житлового будинку, сплати комунальних платежів. Мали спільний сімейний бюджет, який складався із зароблених коштів під час трудової діяльності та від реалізації продукції підсобного господарства, яке тримали постійно. Увесь час, що проживали разом з ОСОБА_2 вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, піклувалися один про одного. Про реєстрацію шлюбу за час спільного проживання з ОСОБА_2 , заявниця не думала, так як вони жили добре і не думали про це. У березні 2022 року ОСОБА_2 був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України для виконання відповідних завдань з відсічі військової агресії проти нашої держави з боку російської федерації. ОСОБА_2 , перебуваючи в лавах ЗСУ повідомив інформацію про заявницю, як про свою дружину. В березні 2023 року заявниця, як дружина, отримала, повідомлення про смерть чоловіка - ОСОБА_2 , від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Обставина проживання заявниці і ОСОБА_2 однією сім'єю більше п'яти років підтверджується: довідкою виконавчого комітету Розсішківської сільської ради від 19.04.2016 року про те, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 , без реєстрації; довідкою про склад сім'ї від 17.02.2020 року, згідно якої по АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; особистими документами ОСОБА_2 , які після його смерті залишились у заявниці трудова книжка, посвідчення УБД, накази та договора відносно роботи ОСОБА_2 .
Згідно довідок від 21.04.2023 року, виданих виконавчим комітетом Христинівської міської ради ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проживали однією сім'єю в селів АДРЕСА_2 , поховання ОСОБА_2 проводила заявниця. Заявниця змушена звернутись до суду із даною заявою, оскільки виключно в разі встановлення вказаного факту, вона буде мати право як на спадкування після ОСОБА_2 , так і на отримання відповідної компенсації з боку держави за свого цивільного чоловіка в разі оголошення його померлим під час військових дій щодо захисту батьківщини. Факт їх проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 , староста Розсішківського старостинського округу та ОСОБА_6 , жителька АДРЕСА_3 змушена звернутись до суду із даною заявою, оскільки іншого порядку встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу не існує.
16.08.2023 року ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області відкрито провадження та призначено справу до розгляду.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Задояний Ю.В. не з'явились, проте представник заявниці надав суду заяву в якій зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених у ній, просить розглядати справу без його участі та участі заявниці.
Заінтересована особа - виконавчий комітет Христинівської міської ради Черкаської області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, проте представник заінтересованої особи подав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення заяви та просить розглядати справу без його участі.
Заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 до суду не з'явились, про день, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до положень ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України № 5-рп/99 від 03 червня 1999 року встановлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
За положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.
При застосуванні ст. 74 Сімейного кодексу України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
За приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом в постанові від 18.07.2018 у справі № 544/1274/16-ц та в постанові від 12.02.2020 у справі № 207/3371/17.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі.
Разом із тим факт проживання зазначених осіб, як чоловіка та жінки без шлюбу з 01.01.2009 року однією сім'єю без шлюбу та ведення спільного господарства підтверджується, дослідженими судом доказами, які долучені заявницею до заяви, а саме: копією повідомлення про смерть; копіями: свідоцтва про смерть, трудової книжки, посвідчення УБД ОСОБА_2 , договором про надання послуг № 4 від 16.04.2018, актами прийомки виконаних робіт по цивільно-правовому договору, наказом №39-к від23.03.2023 р. про припинення дії трудового договору між Корпорацією «УКРАГРОТЕХ» та ОСОБА_2 , довідкою №138/09-10 від 21.04.2023 року, виданою виконавчим комітетом Христинівської міської ради про те, що поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводила його цивільна дружина ОСОБА_1 , 1980 р.н., процесія поховання відбулася за адресою: АДРЕСА_2 , довідкою про склад сім'ї №185 від 17.02.2020 р.
Зокрема, свідок ОСОБА_5 надала пояснення, що вона в селі Веселівка проживає від народження. З 2010 року працює в органах місцевого самоврядування - секретарем Розсішківської сільської ради, старостою округу. Відтак усіх людей в селах Веселівка та Розсішки знає. ОСОБА_1 , 1980 р.н. в селі Веселівка проживає у будинку, який оформлений на її дочку ОСОБА_3 , яка є інвалідом 1 групи. ОСОБА_1 не працює, оскільки здійснює догляд за хворою донькою. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1984 р.н., який проходив службу в ЗСУ. З листопада 2010 року коли вона приступила до виконання обов'язкам секретаря сільської ради ОСОБА_2 і ОСОБА_7 уже жили однією сім'єю. Спочатку жили по АДРЕСА_1 , а згодом придбали інший, де проживають тепер. ОСОБА_2 і ОСОБА_7 разом жили постійно, аж до смерті останнього, ОСОБА_8 утримував смію, оскільки ОСОБА_7 здійснювала догляд за хворою дочкою. Вони мали спільний бюджет, разом вели господарство, конфліктів у сім'ї не було. Спільних дітей вони не мали. Не було в ОСОБА_2 і своїх біологічних дітей, він приймав, як за свою дитину доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_9 .
Зокрема, свідок ОСОБА_6 надала пояснення, що вона в селі Веселівка проживає з 1996 року. Навчалася у місцевій школі. Їх село не велике вона знає усіх його жителів. В селі Веселівка проживає ОСОБА_1 , 1980 р.н., вона підтримує з неї дружні відносини. Живе вона у будинку по АДРЕСА_2 , який оформлений на її дочку ОСОБА_3 , яка є інвалідом 1 групи. ОСОБА_1 не працює оскільки здійснює догляд за хворою донькою. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1984 р.н., який проходив службу в ЗСУ. Сім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_8 переїхали жити у Веселівку приблизно у 2009 році, пам'ятає, що дочка ОСОБА_7 ходила в четвертий, чи п'ятий клас. Спочатку жили по АДРЕСА_1 , а згодом придбали інший де проживають тепер. ОСОБА_2 і ОСОБА_7 разом жили постійно, аж до смерті останнього, ОСОБА_8 утримував смію, оскільки дитина ОСОБА_7 здійснювала догляд за хворою дочкою. Вони мали спільний бюджет, разом вели господарство. Конфліктів у сім'ї не було. Спільних дітей вони не мали. Не було в ОСОБА_2 і своїх біологічних дітей, він приймав , як за свою дитину ОСОБА_9 . Поховання ОСОБА_10 здійснювала ОСОБА_11 , зараз доглядає вона за його місцем поховання.
Також, як вбачається з копії повідомлення про смерть від 13.03.2023 р., наявного в матеріалах справи, начальник першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 сповістив саме заявника ОСОБА_1 , про те, що її чоловік сержант ОСОБА_2 , помер, був виявлений о 07 год. 50 хв. ІНФОРМАЦІЯ_5 року без ознак життя у гуртожитку біля станції розвантаження (у тимчасовому місці розташування особового складу, що супроводжував ешелон) м. Бородянка Київської області.
За змістом п.5 ч.2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, й справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтями 318, 319 ЦПК України для заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, та судового рішення у такій категорії справ встановлено вимогу про зазначення мети встановлення факту - юридичного значення у разі його встановлення для заявника.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із роз'ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно із вимогами ч. 4 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом.
Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 Сімейного кодексу України.
Згідно із ч. 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що заявницею надано докази на підтвердження факту її проживання із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, даний факт підтверджується доказами наявними в матеріалах справи та показаннями свідків. Встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім'єю заявниці необхідно для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав, оскільки іншого способу захисту прав заявниці законом не передбачено.
На підставі наведених доказів, суд вважає юридичний факт, а саме, що заявниця ОСОБА_1 проживала однією сім'єю як жінка та чоловік без шлюбу з ОСОБА_2 в період часу із 01.01.2009 р. по 11.03.2023 р., доведеним, а тому заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 256, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Задояний Юрій Вікторович, заінтересовані особи: виконавчий комітет Христинівської міської ради Черкаської області, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу з 01.01.2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2023.
Суддя М.П.Орендарчук
Заявник: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 );
Представник заявника: ОСОБА_12 ( АДРЕСА_5 );
Заінтересовані особи:
Виконавчий комітет Христинівської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 04061582, 20001, Черкаська область, Уманський район, м.Христинівка, вулиця Соборна, 30);
Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).