ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 695/2132/21
номер провадження 2/695/960/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.
за участю: секретаря судового засідання - Коршуна Є.А.,
представника відповідача - адвоката Новікова М.В.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову та застосування заходів процесуального примусу до позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СТОВ «Нива» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.
Представник відповідача СТОВ «Нива» адвокат Новіков М.В. у судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, заявив клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтовує тим, що явка позивача судом була визнана обов'язковою для надання особистих пояснень. У зв'язку з тим, що позивач повторно не з'явилася у судове засідання відповідно до вимог ЦПК України позов необхідно залишити без розгляду. Додатково пояснив, що особисті пояснення позивача необхідні для з'ясування її думки щодо розуміння нею умов договору оренди землі. Також просив, у разі не залишення судом позову без розгляду, застосувати до позивача заходи процесуального примусу у зв'язку із неявкою у судові засідання у вигляді штрафу.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. На задоволенні позовних вимог наполягають. У клопотанні представник позивача також зазначив, що позивач не може з'явитися у судове засідання у зв'язку з похилим віком (74 роки), станом здоров'я (в січні 2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом - ішемічний інсульт) та потребує сторонньої допомоги.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.12.2022 визнано обов'язковою явку у судове засідання позивача для надання особистих пояснень.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.03.2023 позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку залишити без розгляду з підстав повторної неявки позивача, явку якої у судове засідання було визнано обов'язковою для надання особистих пояснень.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06.06.2023 вказану вище ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В силу статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превелює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій надано законом право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальна права та обов'язки.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20).
Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи
Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Положення пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення і викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Разом з тим, положення статті 257 ЦПК України не регулює питання залишення позову без розгляду за умови повторної неявки позивача, яку суд викликає для надання особистих пояснень за умови явки в судові засідання представника позивача та наявності у матеріалах справи клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.
З матеріалів справи вбачається, що з часу відкриття провадження у цій справі інтереси позивача представляв її представник адвокат Сизько Б.Б., який був допущений судом до участі у справі. У судових засіданнях (як під час підготовчого засідання так і під час судового розгляду) представник позивача ОСОБА_2 брав участь. У судовому засіданні 07.12.2022 судом заслуховувалися вступні слова представників позивача і відповідача.
23 січня 2023 року до суду подано клопотання про проведення судових засідань по справі № 695/2132/21 за відсутності позивача. До клопотання долучено довідку КНП Зорівської сільської ради «Мехедівська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» від 20 січня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні та потребує сторонньої допомоги (том 2 а.с. 33).
21 лютого 2023 року до суду подано клопотання про проведення судових засідань по справі № 695/2132/21 за відсутності позивача. Згідно долученої до клопотання довідки КНП Зорівської сільської ради «Мехедівська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» від 20 лютого 2023 року, ОСОБА_1 проходить амбулаторне лікування (том 2 а.с. 40).
24 жовтня 2023 року до суду подано клопотання представником позивача про проведення судових засідань у справі № 6995/2132/21 за відсутності позивача та її представника. У клопотанні зазначено, що позивач не може з'явитися у судове засідання у зв'язку з похилим віком (74 роки), станом здоров'я (в січні 2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом - ішемічний інсульт) та потребує сторонньої допомоги.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач не відмовлялася в будь-який опосередкований спосіб від своїх позовних вимог і в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату її інтересу до власного позову, а відтак, використання судом процесуального засобу у вигляді залишення позовної заяви без розгляду, буде таким, який обмежує права позивача на розгляд справи судом.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Враховуючи значний відрізок часу перебування справи на розгляді в Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області, явку в судові засідання представника позивача, надані до матеріалів справи заяви про проведення судового засідання без участі позивача та її представника і медичні документи про хворобу позивача, що свідчить про наявність інтересу позивача до свого позову, суд вважає, що необхідно надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення.
Цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Права та обов'язки учасників справи регламентовані ст. 43 ЦПК України.
За положеннями ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
З аналізу наведених норм убачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи. Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи, як зловживання правами.
Враховуючи наявність у матеріалах справи медичних документів, які підтверджують хворобу позивача, її похилий вік та подані заяви про розгляд справи без її участі, суд не вбачає зловживань позивачем процесуальними правами шляхом неявки у судові засідання.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів процесуального примусу.
Керуючись ст. ст. 43, 143, 144, 253, 257, 260, 261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотань представника відповідача про залишення без розгляду позову та застосування заходів процесуального примусу до позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: К.М. Ушакова