Справа № 570/5023/23
Номер провадження 3/570/2786/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Коробов С.О., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Мазурка В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 430917 ОСОБА_1 30 серпня 2023 року о 09 годині 48 хвилин на 140км Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів керував транспортним засобом "Yamaha Bagic" з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду (медичного) на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер №6820 та проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків.
У судовому засіданні захисник не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення. Вказав, що його підзахисний свою вину у вказаному правопорушені категорично не визнає. Також зазначив, що він вважає, що складений протокол відносно ОСОБА_1 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в ньому відображена недостовірна інформація.
Частина 1 ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Насамперед, суд зазначає, що поліцейським не зафіксовано суті адмінправопорушення та відсутні дані про керування транспортним засобом саме вказаною особою ОСОБА_1 . З долученого відео до матеріалів справи абсолютно не вбачаються згадані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння ОСОБА_1 . Тому у працівників поліції не було підстав пропонувати йому пройти огляд на виявлення алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спростовуються наступним.
Відеозапис з місця події, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Відео не містить доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто був зупинений працівниками поліції, як водій транспортного засобу. Більше того, ОСОБА_1 вів в руках мопед по узбіччі проїзної частини, що і було зафіксовано на бодікамеру.
Підставою для огляду та освідування водія транспортного засобу на стан сп'яніння є наявність об'єктивних даних що він перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (ст.2 розділу І інструкції №1452/735)
Відтак, щоб виявити такі ознаки, поліцейський повинен зупинити транспортний засіб, щоб особа, яка перебуває за його кермом, мала статус водія відповідно до п.1.10 ПДР України (водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста- машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону №580-VIII (про Національну поліцію). Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відсутність належних та допустимих доказів по даній справі, невідповідність доказів одне одним, виключає можливість встановлення винуватості особи поза розумним сумнівом і у спосіб, передбачений законом.
Посилання на обставини, викладені в протоколі, як на беззаперечний доказ вчинення особою правопорушення є недостатнім, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях особи відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, 280 КУпАП України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Коробов С.О.