Справа № 570/3430/23
номер провадження 1-кп/570/317/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023186180000234 про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухівці Рівненського району Рівненської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді механізатора ПСП «Зоря», який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 07 травня 2023 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи по вулиці Богдана Хмельницького, поблизу будинку 60, в с. Сухівці, Рівненського району, Рівненської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_6 один удар носовою частиною взуття правої ноги в обличчя в область губ з лівого боку, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забою верхньої та нижньої губи зліва з синцем на шкірі нижньої губи та крововиливами на слизових оболонках губ, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свої протиправні дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , умисно, наніс їй один удар підошвою взуття правої ноги в область живота з лівого боку, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забою лівої нирки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 вину в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілої визнав повністю і суду показав, що він 07 травня 2023 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс умисно наніс ОСОБА_6 удари носовою частиною та підошвою взуття правої ноги в обличчя та в живіт, чим спричинив останній тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Визнав, що вказаними діями заподіяв потерпілій легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Потерпіла в судовому засіданні підтвердила фактичні обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень та їх обсяг. Звернула увагу суду на те, що якби не належна медична допомога та суворе дотримання режиму встановленого лікарями, що змусило її змінити звичайний спосіб життя, то вона втратила б життєво важливий орган - нирку. Вказала, що обвинувачений вибачення не попросив, шкоду не відшкодовував, ознак розкаяння не виявив. Пояснила суду через свого представника, що цивільний позов нею не заявлявся, оскільки нирку вдалося зберегти, а ціллю участі її у судовому процесі є справедливе покарання обвинуваеного за незаконні дії вчинені відносно неї.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного, потерпілого, дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_7 , які полягали в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я за ч. 2 ст. 125 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи.
Як пом'якшуючу покарання обставину захисник зазначив щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення. Прокурор висловив думку про відсутність щирого каяття з боку обвинуваченого. Обставин, які б обтяжували покарання, у обвинувальному акті не зазначено та прокурором не заявлено для з'ясування.
Щодо наявності пом'якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття суд зазначає наступне. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального провадження повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 199/6365/19. Матеріали справи таких даних не містять, тому суд вважає відсутньою зазначену захисником обставину, що пом'якшує покарання у виді щирого каяття.
З урахуванням положень ст. 65 КК України та з урахуванням позиції потерпілої та її представника суд не вважає за можливе призначити покарання більш м'яке ніж обмеження волі в зв'язку з тим, що більш м'які види покарання на думку суду не є необхідними й достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання у виді обмеження волі суд враховує пом'якшуючу покарання обставину у виді сприяння дізнанню та судовому слідству, а також відсутність обтяжуючої покарання обставини, та приходить до висновку про можливість призначення обмеження волі за нижньою межею санкції та можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання із наданням йому іспитового строку відповідно до положень ст. 75 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_7 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1