Справа № 569/19067/23
1-кс/569/7607/23
13 жовтня 2023 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023181010002559 від 05.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Слідчий СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 у якому просить накласти арешт на вилучений в ході проведенняобшуку 05.10.2023року натранспортний засіб марки ToyotaCamry, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Встановити заборону власнику ОСОБА_4 та будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Передати вказане вище майно до камери зберігання речових доказів Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.
В обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ході досудового розслідування встановлено, що до ч/ч Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшов рапорт начальника відділу УКР ГУНП в Рівненській області пр оте, що в ході проведення розшукових заходів було встановлено, що особи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які на даний час проживають в м. Рівне за місцем свого проживання, використовуючи термінали, комп'ютерну техніку та платіжні банківські системи, вчиняють шахрайські дії під приводом дзвінків банківських працівників.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення- шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки - ч.4 ст.190 КК України.
В ході проведення 05.09.2023 року обшуку у транспортному засобі марки Toyota Camry, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_4 , було вилучено транспортний засіб марки Toyota Camry, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.
Представник власника майна ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання. Пояснив, що клопотання не обґрунтоване та безпідставне.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023181010002559 від 05.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України .
Відповідно до приписів ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1,2,11 ст.170 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до приписів ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
За змістом ч.3 ст. 132 КПК України умовою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є доведення слідчим чи прокурором що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 4 статті 173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Статтею 169 КПК України та ч. 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Виходячи з викладеного вище, керуючись приписами ст. 169, 170, 173, 175 КПК України
ухвалив:
Клопотання слідчого задоволити частково.
Накласти арешт на вилучений в ході проведення обшуку 05.10.2023 року на транспортний засіб марки Toyota Camry, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні та належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Встановити заборону власнику ОСОБА_4 та будь-якій іншій особі розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Зобов'язати уповноважену особу повернути на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , транспортний засіб марки Toyota Camry, 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1