Справа №949/1332/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №280924 від 30 червня 2023 року, ОСОБА_1 , 30 червня 2023 року о 18 год. 15 хв. в с. Переброди по вул. Шевченківська керував транспортним засобом марки "AUDI A4", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810 та проходження такого огляду в медичному закладі водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень та підпису відмовився.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з тим, що він перебуває на заробітках у Київській області.
При цьому додав до заяви письмові пояснення в яких зазначив, що 30 червня 2023 року він дійсно перебував по вул. Шевченківська в с. Переброди. Коли до нього під'їхав працівник поліції, він знаходився у своєму автомобілі марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , однак нікуди не їхав і його ніхто не зупиняв. Працівник поліції почав йому вказувати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, проте у той день він спиртні напої не вживав і за кермом автомобіля не їхав, тому не бачив причин, чому він має проходити огляд на стан сп'яніння.
Разом з тим звернув увагу на те, що працівник поліції надав два відеозаписи події, тобто відеозапис не є безперервним і на відеозаписі відображений час події 17 год. 15 хв., а у протоколі - 18 год. 15 хв.
Зазначив, що відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Однак працівником поліції було невірно оцінено ситуацію, що стало наслідком складання відносно нього протоколу.
У свою чергу представником ОСОБА_1 - адвокатом Цьомою Р.А. на електронну адресу суду надіслано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
При цьому звертає увагу суду на те, що з доданого до матеріалів справи відеозапису не видно як причину, так і саму зупинку працівником поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не зрозуміло, що стало підставою для висунення поліцейським вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Адвокат Цьома Р.А. посилається на статтю 35 Закону України "Про Національну поліцію", де закріплено підстави зупинення транспортного засобу поліцейським, зокрема: порушення водієм правил дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Також в частині 3 цієї статті зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте, на відео видно, що ОСОБА_1 поводить себе адекватно, добре орієнтується в просторі, говорить чітко, розуміє поліцейського, поводить себе відповідно до ситуації.
Отже, відеозаписом не підтверджується будь-яке порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу "Ауді", номерний знак НОМЕР_1 , а також не підтверджуються ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , передбаченій у п. 3 Р. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зокрема, що у ОСОБА_1 був запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, як зазначає інспектор поліції в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. По таке не свідчать і інші матеріали, які долучені до протоколу відносно ОСОБА_1 .
На переконання адвоката Цьоми Р.А., відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достовірних доказів правомірності причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та необхідності перевірки в нього документів і взагалі відсутність факту того, що ОСОБА_1 взагалі керував автомобілем, подальше освідування водія на стан алкогольного сп'яніння не можна вважати таким, що здійснено правомірно.
Крім цього, звертає увагу суду, що працівник поліції надав два відеозаписи події, тобто відеозапис не є безперервним і у відеозаписі відображений час події 17 год. 15 хв., а у протоколі - 18 год. 15 хв. Оскільки працівник поліції надав два фрагменти відеозапису в якому час події різниться з часом, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, то вказані відеозаписи являються недопустимими доказами.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Загалом відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у свою чергу, виключає в його діях складу адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння (порушення п. 2.9а ПДР) та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (порушення п. 2.5 ПДР) є окремими адміністративними правопорушеннями.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, предметом з'ясування по даній справі є встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння особою та відмови такої особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Так, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, а процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1452/735).
Пунктом 6 Розділу І Інструкції №1452/735 визначено, що огляд на стан сп'яніння також проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Вищенаведене у своєму системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що водій вважається таким, який керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у випадку, коли за наслідками проходження ним огляду на відповідний стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, показник проведення тесту має цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №280924 від 30 червня 2023 року та доданих до нього матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 від проходження, передбаченого Інструкції №1452/735, огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Драгер на місці зупинки та проходження такого огляду у медичному закладі, відмовився.
Разом з тим, факт вказаної відмови зафіксований на доданому до протоколу диску з відеозаписом вказаної події.
Отже, під час перегляду відеозапису з автомобільного відеореєстратора та з нагрудної камери поліцейського, судом встановлено, що поліцейським було здійснено зупинку транспортного засобу марки "AUDI A4", номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Вказану зупинку даного транспортного засобу було здійснено у зв'язку з перевіркою повідомлення, що надійшло 30 червня 2023 року о 17:11 год. зі служби 102 про те, що в с. Переброди по вул. Поліська водій ОСОБА_1 керує транспортним засобом Ауді, сірого кольору, у стані алкогольного сп'яніння та рухається вулицею за даною адресою.
Тому твердження як ОСОБА_1 так і його представника - адвоката Цьоми Р.А. про те, що ОСОБА_1 ніхто не зупиняв, оскільки він за кермом не їхав, спростовується доданим відеозаписом.
До того ж, із даного відеозапису вбачається, що поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці його зупинки, так як пропонував проїхати до медичного закладу, втім ОСОБА_1 відмовився, пояснивши, що вживав пиво, а тому проходити такий огляд нема потреби.
При цьому, зовнішній вигляд ОСОБА_1 свідчив про те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, ознаки якого поліцейським зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Щодо зауваження представника ОСОБА_1 - адвоката Цьоми Р.А. про надання двох відеозаписів події, що свідчить про те, що відеозапис не є безперервним та у вказаному відеозаписі відображений час події 17:15 год., а у протоколі 18:15 год. варто зазначити наступне.
Так, згідно п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, зареєстрованої наказом МВС України від 18.12ю2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Отже, після перегляду відеодиску, доданого до протоколу, дійсно, що на ньому міститься два відеозаписи. Проте, після їх перегляду встановлено, що перший відеозапис містить лише запис руху автомобіля поліцейського по автодорозі. Інший відеозапис уже відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків поліцейським, а саме починається з моменту зупинки ОСОБА_1 та закінчується оголошенням ОСОБА_1 про те, що на підставі встановлених даних, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення по ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, із даного відеозапису вбачається, що поліцейський попереджав ОСОБА_1 про те, що ведеться відеозйомка події портативним відеореєстратором.
Водночас, пояснюючи некоректність часу зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення і часу на відеозаписі, слід зважати на клопотання начальника СРПП ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області В.Янковського від 30 червня 2023 року з якого встановлено, що на момент документування вказаного правопорушення, дата і час відеозйомки відображались некоректно так як не було здійснено перехід на літній час.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адвокат Цьома Р.А., після ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі і відеозаписом на диску, у своєму клопотанні вказує недостовірні відомості, які в повному обсязі не відповідають дійсності, що може свідчити про недобросовісну поведінку адвоката, як представника порушника та про намагання ввести суд в оману для уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, є достовірними та допустимими доказами.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у вчиненому правопорушенні, в тому, що він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 скоїв грубе правопорушення, яке у випадку його не виявлення працівниками поліції, могло потягнути за собою тяжкі наслідки.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з довідки ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, яка наявна у матеріалах справи, згідно ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , термін дії якого з 22.12.2017 по 22.12.2047.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 308 КУпАП
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівненській області/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, призначення платежу: адміністративний штраф, протокол серії ААД №280924).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 01.12.2017, орган, що видав 5617, судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: :
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.