Справа № 549/341/22
Провадження № 1-кп/549/82/23
УХВАЛА
02 листопада 2023 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12022170580000069 від 21.02.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м.Полтава, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, раніше судимого:
1) 21 грудня 2016 року Чорнухинським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України до 6 місяців арешту;
2) 26 липня 2017 року Чорнухинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.125 КК України до 1-го року 9 місяців обмеження волі;
3) 07 червня 2020 року Чорнухинським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт;
4) 02 листопада 2021 року Полтавським районним судом за ч.2 ст.389 КК України до одного місяця 23 днів арешту,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
установив:
На розгляд суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України.
Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02.11.2023 призначено підготовче судове засідання на 02.11.2023.
Заслухавши прокурора, яка посилаючись на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, вважала можливим призначення судового розгляду на підставі направленого до суду обвинувального акту, захисника, обвинуваченого, які також не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду, прихожу до такого.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, а тому підлягає призначенню судовий розгляд.
Виходячи з даних обвинувального акту, відповідно до ст.ст.27,191 КПК України, судовий розгляд може здійснюватися відкрито та суддею одноособово.
Крім того, також прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обгрунтовуючи тим, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.09.2023 обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 03.11.2023, та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Клопотання обгрунтовано тим, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, не працює, немає міцних соціальних зв'язків, зловживає спиртними напоями, тому підстав для зміни обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, не вбачається і продовжують існувати ризики, передбачені п.1. п.3 п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1) переховуватись від суду (п.1. ч.1 ст.177 КПК України) - обвинувачений, який весь час мешкав в будинку потерпілої, а власного житла немає, може через усвідомлення втрати свободи, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5-ти років або позбавлення волі строком до 2-х років, покинути територію як Чорнухинської громади так і Полтавської області намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
2) впливати на свідків та потерпілих (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) - обвинуваченому ОСОБА_4 відоме місце проживання потерпілої ОСОБА_6 , малолітнього сина ОСОБА_7 , щодо яких обвинувачений є кривдником, та інших свідків у даному кримінальному провадженні, на яких обвинувачений зможе незаконно впливати з метою зміни показів на свою користь, так як під час проведення досудового розслідування та судового розгляду в суді першої інстанції обвинувачений висловлював погрози на адресу вищевказаних осіб, до ухвалення вироку від 27.02.2023 і обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою він не припиняв вчиняти домашнє насильство;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) - перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки будучи звільненим з місць позбавлення волі останній повернеться до місця свого попереднього проживання у АДРЕСА_2 , де фактично проживає потерпіла з малолітнім сином, яка є власником зазначеного будинку. Ці обставини сприятимуть продовженню вчиненню з боку ОСОБА_4 психологічного насильства стосовно потерпілої, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, які викликають у потерпілої ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку та безпеку малолітнього сина, нездатність захистити себе та повторно завдають шкоди психічному здоров'ю потерпілої у кримінальному провадженні.
У разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають безконтрольне перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Стан здоров'я обвинуваченого та вік не перешкоджають дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прохала продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, оскільки під час розгляду судом кримінального провадження обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, не вчиняв тиску щодо потерпілої. Жодних запобіжних заходів до нього не застосовувалось як під час досудового розслідування так і судового розгляду.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було застосовано до нього вироком Чорнухинського районного суду від 27.02.2023 до набрання ним законної сили.
Крім того, обвинувачений прохав обрати йому більш м'який запобіжний захід.
При цьому пояснив, що зареєстрований у м.Гадяч у гуртожитку, але там не проживає. Фактично проживав у потерпілої - його колишньої дружини, у с.Сухоносівка Лубенськоо району Полтавської області. На той момент він не працював, у нього не було грошей доїхати до м.Полтава, де він проживав у свого знайомого. У нього у м.Полтава є батько, з яким він майже не спілкується.
Заслухавши думку учасників провадження суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27.02.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
До набрання вироком законної сили обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.09.2023 зазначений вирок суду скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
У клопотанні прокурора ставиться питання щодо продовження стосовно обвинуваченого, який наразі перебуває під вартою, раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні у стані алкогольного сп'яніння кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації, передбаченої статтею 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, покарання за ст.126-1 КК України передбачено у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до двох років.
Суд при прийнятті рішення бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, згідно з якими суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
При цьому необхідно зазначити, що суд не з'ясовує обставини вчинення кримінальних правопорушень та не перевіряє їх дослідженням доказів, оскільки вказане не допустиме на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства.
Оцінивши вказані обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи, фактично проживав за місцем реєстрації потерпілої незважаючи на терміновий заборонний припис, сталих соціальних зв'язків немає, не працює, суспільно-корисною працею не займається, притягувався постановою Чорнухинського районного суду від 24.01.2023 до адміністративної відповідальності за вчинення у стані алкогольного сп'яніння адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП стосовно потерпілої ОСОБА_6 , тобто під час розгляду судом кримінального провадження стосовно нього за ст.126-1 КК України, потерпіла та свідки ще не допитувались судом під час розгляду цього судового провадження, суд вважає, що зазначені обставини вказують на наявність підстав для існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду також на наявність судимостей у обвинуваченого суд також бере до уваги рішення ЄСПЛ у справі Сельчук проти Туреччини (Selcuk v. Turkey, §34), Мацнеттер проти Австрії (Matznetter v. Austria, §9), де суд встановив, що наявність судимостей вказує на наявність підстав для існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, спроби вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При цьому необхідно зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Враховуючи викладене, існування ризиків, доведених стороною обвинувачення, а також оцінюючи сукупність, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів.
Лише вказаний спосіб зможе, на даному етапі, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Доводи сторони захисту не зменшують вищевказані ризики та не є підставами для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України - домашнє насильство, в силу п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-317 КПК України, суд,
ухвалив:
1.Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України на 13 годину 00 хвилин 08 листопада 2023 року.
2.Викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.
4.Клопотання прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
5.Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.09.2023, продовжити на строк шістдесят днів з 02 листопада 2023 року по 11 годину 50 хвилин 31 грудня 2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді.
Повний текст ухвали оголошений 03.11.2023 о 11 год 00 хв.
Суддя ОСОБА_1