Дата документу 26.10.2023Справа № 554/5496/23
Провадження № 2/554/6994/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
26 жовтня 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
за участю секретаря - Михайленко К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, 11.12.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-договору №0046331 про надання банківської послуги, платіжна картка «Простір», що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 15151,50 грн, строк дії кредиту 6 місяців, процентна ставка 18,00 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 1% суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 5% від суми наданого кредиту.
Посилається на те, що 11.12.2019 ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов заяви-договору та одночасно 11.12.2019 грошові кошти у сумі 15151,52 грн. були зараховані на вказаний картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.
Вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, згідно із наданим розрахунком.
26.11.2021 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» було укладено договір про відступлення права вимоги №26/11/2021-1.
Як вбачається з Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором №0046331 від 11.12.2019 на загальну суму 22749,32 грн. (позиція №230), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12309,47 грн., заборгованість за процентами - 3464,05 грн., заборгованість за комісією - 7575,80 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 400 грн.
Не зважаючи на направлення відповідачу 26.11.2021 вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань вих. №230/23/11/2021-2 від 26.11.2021, останній станом на дату звернення до суду з позовом грошові кошти, отримані в кредит, не повернув, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені умовами договору не сплатив, то вказана заборгованість підлягає примусовому стягненню із відповідача із врахуванням пені та інфляційних втрат, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.08.2023 року за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність, а також про те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи судом за останнім відомим місцем реєстрації, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.
Ураховуючи викладене та те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 11.12.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-договору №0046331 про надання банківської послуги, платіжна картка «Простір», що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 15151,50 грн, строк дії кредиту 6 місяців, процентна ставка 18,00 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 1% суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 5% від суми наданого кредиту.
11.12.2019 ОСОБА_2 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов заяви-договору, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки від 11.12.2019.
Грошові кошти у сумі 15151,52 грн. були зараховані АТ «РВС БАНК» 11.12.2019 на картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.
26.11.2021 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» було укладено Договір про відступлення права вимоги №26/11/2021-1.
Відповідно до п. 1.1. Договору Первісний Кредитор в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а Новий Кредитор приймає (набуває) права вимоги Первісного Кредитора за Кредитними договорами зазначеними в Додатку №l до цього Договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід'ємною частиною (надалі за текстом - Кредитні договори), які укладені між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» та боржниками (надалі за текстом - Боржники/Боржник).
Згідно із п. 1.2. Договору право вимоги за Кредитними договорами відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за Кредитним договором; право вимоги суми нарахованих процентів за Кредитним договором, строк платежу по яких настав на дату укладання цього Договору; процентів; сплати інших платежів, згідно з умовами Кредитного договору, які виникли та/або можуть виникнути після укладення цього Договору, тощо.
Відповідно до п. 3.6. Договору відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється без згоди Боржника.
Як вбачається із витягу із Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до ОСОБА_1 за заявою-договором №0046331 від 11.12.2019 на загальну суму на загальну суму 22749,32 грн. (позиція №230), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12309,47 грн., заборгованість за процентами - 3464,05 грн., заборгованість за комісією - 7575,80 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 400 грн.
26.11.2021 від ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» на ім'я ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань вих. №230/23/11/2021-2.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору у передбачені договором строки кредит не погашений.
Вiдповiдно до п.п. 7.7.2 Публічної пропозиції клієнт зобов'язується: повернути споживчий кредит та сплатити всі передбачені заявою-договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.7.7.2.4); виконати своєчасно та в повному обсязі зобов'язання, передбачені Договором, не пізніше кінцевого терміну закінчення, що визначений в Заяві-Договорі; сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов'язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для клієнта, який прострочив виконання зобов'язання за споживчим кредитом (кредитом) згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами заяви-договору.
Так, відповідач своїм підписом в заяві-договорі №0046331 від 11.12.2019 та в додатку №1 до заяви-договору від 11.12.2019 підтвердив ознайомлення з умовами договору.
АТ «РВС Банк» виконало умови договору №0046331 від 11.12.2019, а відповідач, в свою чергу умови вказаного договору не виконав, чим порушив норми цивільного законодавства.
Також, згідно з умов п. 7.7.3.4. Публічної пропозиції, Банк має право при порушенні Клієнтом термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених Договором, строк виконання яких/якого вже настав, в тому числі про порушенні строків сплати платежів, передбачених Графіком платежів більш ніж на 1 (один) календарний місяць - вимагати від Клієнта дострокового повного погашення заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі, в примусовому порядку.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед АТ «РВС Банк», а саме: 22749,32 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12309,47 грн., заборгованість за процентами - 3464,05 грн., заборгованість за комісією - 7575,80 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 400 грн.; 168 грн. 28 коп. - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 26.11.2021 року по 23.02.2022 року, 804 грн. 94 коп. інфляційних втрат з 26.11.2021 року по 23.02.2022 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача нараховану заборгованість по договору №0046331 від 11.12.2019 в розмірі 23722,54 грн.
Вимоги ТОВ «ФК «Паріс» задоволено повністю, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Паріс» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 1056-1 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» суму заборгованості по договору №0046331 від 11.12.2019 в розмірі 23722,54 грн. та 2684 грн. судових витрат, а всього - 26406 грн. 54 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», код ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.В.Гольник