Справа № 524/5561/19
Провадження № 1-кп/524/42/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170090000991 від 19.03.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сиктивкар, Республіка Комі, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в порядку ст..89 КК України , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
18.03.2019 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 , повторно , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, виходячи з корисливих мотивів , перебуваючи в приміщенні закладу «Шериф», який розташований за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, проспект Свободи, 22-В, побачив що попереду нього за столом, невідома йому жінка користувалась мобільним телефоном, та поклала мобільний телефон до кишені куртки, яку положила на стіл та пішла танцювати . В цей час , ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих , викрав із кишені куртки мобільний телефон марки «Doogee» X10S, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , біло-золотистого кольору, вартістю згідно висновку експерта №590/Кр від 12.07.2019 року у розмірі 1287,75 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_5 на початку судового розгляду справи вину у вчиненому кримінальному правопорушенні , передбаченого ст. 185 ч.2 КК України не визнав, перед закінченням з'ясування обставин по справі та перевірку їх доказами вину у вчиненому кримінальному правопорушенні , передбаченому ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю та пояснив, що 18.03.2019 року він зайшов в бар «Шериф» , який розташований по проспекту Свободи, 22 «в» м. Кременчука сів за столик , який знаходився в куті біля вікна і замовив собі келих вина , потім почув , що десь поруч задзвонив телефон і побачив на підлозі неподалеку від його столика мобільний телефон , якої марки не пам'ятає, який він підняв і забрав собі . Телефон він потім в рахунок боргу віддав ОСОБА_7 ,чому не віддав телефон знайомому бармену , або не спитав у відвідувачів бару , що може хтось загубив телефон не може пояснити . У скоєному щиро кається , не заперечує той факт , що він саме викрав телефон , так як не повідомив нікого про знахідку , знаходячись в барі . Просить його суворо не карати , вибачення він у потерпілої не просив , так як її не бачив , шкоду також їй він не відшкодовував , так як не знав де вона проживає.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими судом наступними доказами:
показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що приблизно в березні місяці, 6-7 років тому, вона разом з матір'ю, приблизно о 19 год. 30 хв. прийшли в бар «Шериф», який розташований за адресою : м. Кременчук , проспект Свободи. На той момент в барі було приблизно 5-6 чоловік, вона відразу помітила ОСОБА_5 , який сам сидів за столиком в кутку бару та був одягнутий в шапку та темну куртку. Вони з матір'ю сіли за столик, який розташовувався посередині бару і замовили по 50 грамів коньяку. Після цього вона дістала свій телефон марки «Doogee» сірого кольору, який придбала за 2 тижні до подій , за 1800 гривень, щоб подивитись, які пісні можна замовити і коли подивилась пісні поклала телефон до кишені своєї куртки темно-синього кольору і пішла до музичного автомата, щоб замовити пісні. Куртки вони з матір'ю поклали на стіл, одна на одну, оскільки в барі не було вішаків для одягу. Замовивши пісні, вони з матір'ю танцювали приблизно 40 хвилин. Після цього вони вирішили піти покурити і взявши куртки, вона помітила, що мобільного телефону в кишені її куртки не було , а ОСОБА_5 , який сидів недалеко від їхнього столика зник. Потім вона викликала поліцію і написала заяву. Оскільки на той момент вона не проживала постійно в м.Кременчуці, то приймала участь лише при проведенні слідчого експерименту, який проводився за участю поліцейських та понятих в тому ж барі. Обвинувачений участь в слідчому експерименті не приймав. Крадіжка телефону відбулась в темний час доби, а слідчий експеримент проводився в світлий час доби, тому обстановка при проведенні слідчого експерименту не відповідала обставинам події. Під час проведення слідчого експерименту вона показувала, що куртку клала на стіл, однак обставин слідчого експерименту вже не пам'ятає. На впізнанні особи була присутня тільки її мати, вона на впізнанні особи не була присутня, оскільки не проживала в м.Кременчуці. Приблизно через 6 місяців слідчий повідомив їй, що телефон був знайдений, він був зданий в ломбард. Обвинувачений на зв'язок із нею не виходив, телефон не повернув. Цивільний позов вона не пред'являла до обвинуваченого . Наполягає на призначенні суворого покарання обвинуваченому та на поверненні телефону.
- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що точної дати не пам'ятає, в 2019 році, взимку або на початку весни вона з донькою прийшли в бар «Шериф» в м.Кременчуці. В кутку бару сидів обвинувачений ОСОБА_5 , який був одягнутий у в'язану шапку та куртку. Всього в барі було приблизно 7 чоловік, які танцювали, за столом ніхто не сидів, крім ОСОБА_9 . Замовивши по 50 грамів коньяку, вони сіли за стіл, який був на відстані півметра від столику, де сидів ОСОБА_9 . Куртки вони зняли та поклали на стіл, оскільки в барі не було вішаків для одягу. Донька витягнула телефон з куртки, марку та колір телефону вона не пам'ятає, який був в коричневому чохлі, щоб знайти назву пісні і пішла до музикального автомату, щоб замовити пісню. Після цього вона повернулась і поклала телефон в кишеню куртки, а куртки вони поклали на стіл та пішли танцювати. Вони протанцювали під декілька пісень і повернулись до столику, де сиділи. Донька попросила її вийти на вулицю , щоб покурити. Одягнувши куртку донька помітила, що її телефон зник, разом із тим в барі вже не було і ОСОБА_9 . Вони відразу викликали поліцію та написали заяву. В барі поруч зі столиком, де вони сиділи , був стіл , де сидів ОСОБА_5 , крім нього , нікого більше поруч з їх столиком не було. Слідчій експеримент проводився в барі за її участю та участю її доньки. При крадіжці телефону, в барі було темно, а слідчий експеримент проводився в світлу пору доби при ввімкнутому світлі. Під час слідчого експерименту вона показувала де і хто сидів, де лежали куртки, де вони танцювали, та зазначила, що куртки знаходились на столі, але лежали таким чином, що зачіпали і стілець. Також вона приймала участь у впізнанні особи. Прибувши до відділку поліції , їй представили чотирьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_5 і вона його впізнала по очах. Обвинувачуваного вона впізнала також і за розповіддю її знайомої, яка працює барменом в барі біля заводу «Дормаш». ОСОБА_9 часто туди приходив і дивився, що і у кого можна викрасти. Під час впізнання обвинувачений розповів їй, що телефон лежав під столом, на що вона запитала його, чому він не віддав його бармену, на що він не надав ніякої відповіді.
-показаннями свідка ОСОБА_7 , який у судовому засіданні пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_5 , як колегу по роботі, з яким працював приблизно впродовж двох-трьох років на одній фірмі, однак він працював на мийці, а ОСОБА_5 працював в СТО. У 2019 році, більш точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_5 в якості повернення боргу в сумі 1000 гривень приніс телефон марки «Doogee», сріблястого або золотистого кольору, модель не пам'ятає, який не вмикався, встановлених сім-карт у ньому не було, заблокованим телефон не був, без зарядного пристрою, у нормальному стані, без подряпин. ОСОБА_5 його запевнив, що телефон не є краденим , а належить йому. Оскільки телефон був без зарядного пристрою, він відносив його заряджати. При отриманні від ОСОБА_5 телефону, про зарядний пристрій він нічого не питав, оскільки розумів, що ОСОБА_5 проживає в смт.Градизьк і якщо з собою у нього не має зарядного пристрою, то тоді він відсутній взагалі. Згодом цей телефон він продав своєму товаришу ОСОБА_10 . Через деякий час до його батьків приїхали поліцейські, він також приїхав до батьків і поліцейські попросили показати їм товарища, який надав йому цей телефон. Він поліцейським показав ОСОБА_5 . Про те, що ОСОБА_5 знайшов телефон, він нічого йому не казав. ОСОБА_5 може охарактеризувати задовільно ,неодноразово надавав йому кошти в борг, так як він попросив у нього кошти.
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що придбав у 2019 році навесні або влітку у знайомого ОСОБА_12 , якого зустрів випадково, телефон. При придбанні телефону , біля магазину за адресою м. Кременчук, вул. Шевченка 33/2 , був присутній його брат ОСОБА_13 та жінка брата. Придбав він телефон за 1200 гривень. Його ОСОБА_7 запевнив, що телефон не є викраденим. Телефон був у нормальному стані, без подряпин та сколів, бронзового або біло-золотистого кольору, марки «Doogee». Згодом йому слідчий повідомив, що телефон є викраденим у якоїсь дівчини, але у кого саме він не знає. Цим телефоном він користувався приблизно 6 місяців.Телефон він добровільно видав працівникам поліції.
- показаннями свідка ОСОБА_14 , який у судовому засіданні пояснив, що у 2019 році, в теплу пору року, більш точної дати він не пам'ятає, за адресою АДРЕСА_3 , але адресу він теж точно не пам'ятає, його брату ОСОБА_10 , особа з якою він особисто не знайомий, запропонувала придбати телефон, марки «Doogee», білого або чорного кольору за 1100 чи 1300 грн. під приводом того, що йому потрібні кошти на квиток , щоб поїхати в Польщу. Продавець запевнив, що телефон не є викраденим. Брат придбав телефон, а згодом він працівникам поліції видав цей телефон, так як з'ясувалося, що телефон є викраденим.
Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні, підтверджується письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:
- заявою потерпілої ОСОБА_6 про проведення перевірки по факту крадіжки 18.03.2019 року в період часу з 21 год 00 хв. по 22 год. 00 хв. телефону марки Doogee x10c, сірого кольору за адресою: м.Кременчук, просп.Свободи, в закладі «Шериф» ( а.с. 82 т.1 );
- заявою ОСОБА_15 від 08.07.2019 року, який добровільно, в присутності двох понятих видав працівникам поліції придбаний ним у невідомої особи мобільний телефон марки Doogee X10S IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ( а.с. 83 т.1 );
- протоколом огляду місця події від 08.07.2019 року, під час якого в кабінеті № 45 Кременчуцького відділення поліції, розташованого за адресою: м.Кременчук, вул.29-го Вересня, 6, громадянин ОСОБА_15 добровільно, в присутності двох понятих видав працівникам поліції мобільний телефон марки Doogee X10S IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (а.с.84-85 т.1 );
- висновком експерта №590/Кр від 12.07.2019 року, згідно якого ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону «Doogee» «X10S» у справному стані та без пошкоджень станом на 18.03.2019 року могла становити 1287,75 грн.( а.с. 90-96 т.1 );
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав особу на фото №2 за виразом обличчя, формою голови, розрізом очей, яка віддала йому у березні 2019 року мобільний телефон. На фотознімку під номером 2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 97-99 т.1 );
- протоколом огляду місця події від 09.07.2019 року та фототаблицею до нього , із якого вбачається , що місцем огляду є кафе-бар «Шериф», який розташований за адресою м.Кременчук, пр-т Свободи, 22-В. Вхід до літньої тераси здійснюється вільним доступом, на літній терасі розташовані наступні предмети: зліва на право музикальний пристрій та по периметру площадки розташовані столи з стільцями. Вхід до закладу здійснюється через металеві двері, у кімнаті №1 зліва на стелі розташований телевізор та вентилятор, у куті розташована кутова лавка зі столом, справа розташована барна стійка, за нею холодильник, полички з продуктами, напої, телевізор. Далі йде кімната №2 у якій зліва на право розташовані наступні речі: стільці та термінали у кількості 2-х штук, вікно під яким розташована батарея, стілець із столом та лавкою, дерев'яна споруда вкрита килимом, стіл, прилавок під яким розташовані металеві бочки у кількості 9 штук. ( а.с.101-105 т.1);
- світлокопією гарантійного талону та товарного чеку на мобільний телефон марки Doogee X10S із якого вбачається , що телефон був придбаний за 1577 грн., 18.02.2019 року (а.с. 107 т.1 );
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 від 30.07.2019 року та відтвореним у судовому засіданні відеозаписом проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 із якого вбачається, що слідчий експеримент проводиться в кафе-барі «Шериф», яке розташований за адресою: м.Кременчук, пр-т. Свободи, буд. 22-В, за участю потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 . Потерпілій було запропоновано пояснити обставини події, коли у неї було викрадено мобільний телефон. Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що приблизно о 8 год. вечора вона з мамою зайшла до даного закладу, підійшли до барної стійки та замовили по 100 грамів коньяку та сіли за другий стіл від вікна, який розташований в одній із кімнат закладу. Просидівши за столом приблизно 10 хвилин, вони пішли танцювати. Потерпіла показала, що навпроти столу стояв музичний апарат, а вони танцювали між столом та музичним апаратом, вона показала, що їх курточки лежали на столі з лівої сторони, одна на одній. Потім вона дістала з кишені куртки телефон, щоб подивитись назву пісні і замовити її. Телефон поклала назад в кишеню куртки і продовжила танцювати. Свідок ОСОБА_8 погодилась з поясненнями потерпілої і також зазначила, що в кутку, за столом, який розташовувався за їх столом сидів чоловік, якого вона бачила вперше. Він був одягнутий в шапку та курточку, худорлявої тілобудови , хоч було темно, однак вона розглянула його риси обличчя. Вона вказала на місце, де вони з донькою танцювали і пояснила, що в цей момент вони не звертали увагу на стіл, за яким вони сиділи і знаходились їх речі. Коли вони повернулись до столу, то виявили, що зник мобільний телефон доньки і чоловік який сидів біля їх столу, також зник. ( а.с. 35-37 т.2 );
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнала під №2 особу чоловічої статі, яка перебувала в закладі «Шериф» 18.03.2019 року і якого вона підозрює у крадіжці мобільного телефону її доньки, по тілобудові, витягнутої форми обличчя та іншими рисами . Під номером 2 знаходився ОСОБА_5 . ( а.с. 38-40 т.2 ).
Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності, які суд відповідно до вимог ст. 94 КПК України вважає є належними , допустимими і достовірними та достатніми для прийняття процесуального рішення по справі, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України доказана. Пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 відносно того , що він 18.03.2019 року знайшов мобільний телефон біля столу в приміщенні бару «Шериф» , який розташований за адресою : Полтавська область м. Кременчук . пр.-т. Свободі, 22 «в» суд вважає неспроможними , оскільки в судовому засіданні було встановлено , що 18.03.2019 року обвинувачений ОСОБА_5 викрав із кишені куртки потерпілої ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Doogee» X10S, що підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 , які акцентували увагу суду на тому , що мобільний телефон потерпіла поклала в кишеню своєї куртки , а потім тільки зі свідком ОСОБА_8 пішла танцювати , показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив , що обвинувачений ОСОБА_5 йому віддав телефон марки«Doogee»в рахунок боргу , при цьому пояснив, що телефон належить йому , що він не є викраденим, не вірити показанням потерпілої та свідків суд не знаходить підстав , так як вони підтверджуються іншими дослідженими судом доказами , а саме протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2019 року ( а.с. 35-37 т.2) , протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2019 року ( а.с. 38-40 т.2) . Також суд вважає , що при дослідженні письмових доказів , наданих стороною обвинувачення у протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_7 органами досудового розслідування допущена технічна помилка в даті протоколу , а саме неправильно зазначений рік 2018 , замість правильного 2019 року ,так як це вбачається із змісту самого протоколу , оскільки свідок ОСОБА_7 впізнав особу на фото №2, яка віддала йому у березні 2019 року мобільний телефон, таким чином події відбувались і слідча дія органами досудового розслідування проводилась саме в 2019 , а не в 2018 році .
Приймаючи до уваги вищевикладене ,оцінивши досліджені докази по справі суд вважає необхідним дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особистість обвинуваченого, який раніше не судимий в порядку ст.. 89 КК України , стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думку потерпілої ОСОБА_6 , яка наполягає на призначення суворого покарання обвинуваченому, обставини, що пом,якшують і обтяжують покарання.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення , і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає те , що він раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України .
Судом під час розгляду справи не була встановлена така обставина , яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_16 і була зазначена під час судових дебатів захисником ОСОБА_4 , а саме щире каяття , оскільки під час судового розгляду справи обвинувачений вибачення у потерпілої , не попросив, , щирого жалю з приводу скоєного, осуду своєї поведінки та бажання виправити наслідки вчиненого не виявив, мобільний телефон потерпілій до теперішнього часу, як вона пояснила в судовому засіданні , не повернутий . Згідно зі ст. 66 КК України щире каяття може бути визнане обставиною, що пом'якшує покарання винного. Щире каяття передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 16.10.2017 року, в постанові Верховного суду України від 18.09.2018 року по справі №166/1065/18.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлені .
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень , одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді позбавлення волі, але не на максимальний строк, оскільки він скоїв нетяжкий злочин, раніше не судимий в порядку ст..89 КК України . Суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливо без ізоляції від суспільства, так як він вчинив нетяжкий злочин , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України ,згідно висновку досудової доповіді Автозаводського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації в Полтавській області « про обвинуваченого у кримінальному провадженні ( а.с. 29-31 т.1)виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливо без позбавлення або обмеження волі , враховуючи його особистість , а також середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки для суспільства , тому суд вважає відповідно до вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки . Також суд вважає відповідно до вимог ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Призначення такого покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Суд вважає , що призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не може бути застосовані правила , передбачені статтею 71 ч.1 КК України , так як згідно довідки філії державної установи «Центр пробації « в Полтавській області , Кременчуцький районний сектор №1 від 02.11.2023 року №25/4/1989-23( а.с. 62 т.2) вбачається , що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був засуджений вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 06.04.2017 року за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі статті 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. 04.06.2019 року ОСОБА_5 був знятий з обліку підрозділу пробації по закінченню іспитового строку, який був встановлений вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 06.04.2017 року - постанова Глобинського районного суду Полтавської області від 23.05.2019 року , хоча фактично новий злочин обвинувачений ОСОБА_5 вчинив 18.03.2019 року, тобто в період іспитового строку , встановленого вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 06.04.2017 року , але в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року зі змінами зазначено , що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК ( 2341-14 ). Якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК) ( 2341-14 ), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.
Таким чином , суд приходить до висновку , так як ухвала Глобинського районного суду Полтавської області від 23.05.2019 року про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.04.2017 року за закінченням іспитового строку не скасована та набрала законної сили 31.05.2019 року, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81931829) , тому підстав для застосування при призначенні покарання судом вимог ст. 71 ч.1 КК України не вбачається.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 по справі не заявлений.
Суд вважає стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі судово- товарознавчої експертизи у розмірі 628,04 грн.
Відповідно до вимог ст. 174 ч.4 КПК України суд приходить до висновку про скасування арешту, який був накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.06.2019 року , а саме на мобільний телефон марки «Doogee» X10S, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_6 .
Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Doogee» X10S, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - відповідно до статті 100 КПК залишити їй за належністю.
Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від призначеного судом покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки .
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі судово- товарознавчої експертизи у розмірі 628,04 грн.
Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.06.2019 року , а саме на мобільний телефон марки «Doogee» X10S, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_6 .
Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Doogee» X10S, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - відповідно до статті 100 КПК залишити їй за належністю.
Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області , протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_17