Справа №366/2779/23
Провадження 1-кп/366/228/23
ВИРОК
Іменем України
06 листопада 2023 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023111060000182 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хочева Іванківського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої соціальним працівником, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження - з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ;
з боку захисту: обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
06 серпня 2023 року, близько 05 години 30 хвилин, маючи умисел на збір продуктів харчування рослинного походження, а саме лісових грибів виду «Лисички» на території зони безумовного (обов'язкового) відселення з подальшим їх переміщенням за межі вказаної зони, з мето їх подальшого вживання в якості їжі, з корисливих мотивів, взяла з собою полімерну сумку і не маючи передбаченого законом дозволу в обхід контрольно-пропускних пунктів, які розташовані по периметру зони відчуження, через дірку в огорожі, яка відмежовує зону відчуження, у пішому порядку проникла до 253 лісового кварталу Опачицького лісництва ДСП «Північна Пуща», де в орієнтовний період часу з 06 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, назбирала лісових грибів загальною вагою 2 кілограма 500 грам.
Після цього, ОСОБА_3 діючи з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на переміщення продуктів харчування рослинного походження за межі зони безумовного (обов'язкового) відселення для подальшого їх вживання в якості продуктів харчування, 06.08.2023 близько 07 години 30 хвилин, розпочала рух у пішому порядку в бік с. Горностайпіль, Вишгородського району, Київської області, де фактично проживає, при цьому не маючи передбаченого законом дозволу на вивіз продуктів харчування та без проведення дозиметричного контролю, чим порушила ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У подальшому, 06.08.2023 близько 08 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , незаконно перебуваючи на території 253 лісового кварталу Опачицького лісництва ДСП «Північна Пуща», біля огорожі, що відмежовує зону відчуження, була виявлена працівниками поліції, які у відповідності до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991, здійснювали патрулювання території зони відчуження.
Отже, ОСОБА_3 вчинила з прямим умислом діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачена ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винною, підтвердила вищезазначені обставини. Пояснила, що о 6 годині ранку 06.08.2023 пішла збирати гриби до зони радіоактивного забруднення шляхом проходу через огорожу, в якій була відсутня одна секція. Назбиравши близько двох з половиною кілограмів грибів виду «Лисички», почала рухатись до виходу з загорожі зони радіоактивного забруднення, але була зупинена працівниками поліції. Дозволу на перебування в зоні радіоактивного забруднення не мала.
Вину визнає, у вчиненому розкаюється.
Наявні в справі докази її винуватості, вона не оспорює. Не вбачає потреби у допиті свідків та дослідженні доказів.
Суд, враховуючи що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченої ОСОБА_3 визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченої інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих даних на неї.
Суд, вважає доведеною винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України, а саме вчинення закінченого замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу або проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного.
Відповідно до положень ст. 12 КК України вчинений обвинуваченою ОСОБА_3 злочин, є нетяжким. Також, ОСОБА_3 характеризується за місцем проживання задовільно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, стан здоров'я задовільний, працююча, відповідно до досудової доповіді органу з питань пробації: виправлення обвинуваченої можливе без позбавлення або обмеження волі, та не становить високої небезпеки для суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, саме ця обставина встановлена судом.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
З'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази знищені під час досудового розслідування, в ході проведення радіаційного вимірювання. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374, 395, 532 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1