Постанова від 01.11.2023 по справі 362/6315/23

Справа № 362/6315/23

Провадження № 1-кс/362/945/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської областi ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №42020111200000556 від 25.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_5 є власником земельних ділянок є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5387, площею 0,1624 га та 222487000:03:001:5688, площею 0,169 га. Цільове призначення для індивідуального садівництва. На зазначені земельні ділянки, ухвалою слідчого судді від 12.02.2022 у справі №362/839/22 накладено арешт. Адвокат вважає, що ОСОБА_5 на законних підставах отримав у приватну власність земельні ділянки на які накладено арешт. На даний час, обмеження права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, яке накладене ухвалою слідчого судді від 12.02.2022 у справі №362/839/22 триває понад півтора року, і станом на сьогоднішній день адвокат вважає, що стверджувати про те, що це обмеження є розумним та співмірним з завданнями кримінального провадження є безпідставним. Вважає, що відсутні підстави для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.

Адвока ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Прокурор щодо заявленого клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, та матеріали кримінального провадження № 42020111200000556 від 25.11.2020 року, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020111200000556 від 25.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2022 року справа №362/839/22 накладено арешт на майно, зокрема і на земельні ділянки кадастровий номер:

3222487000:03:001:5387 площею 0.1624 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для індивідуального садівництва, яка розташована на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, перебуває у приватній формі власності - ОСОБА_5 ;

3222487000:03:001:5688 площею 0.169 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для індивідуального садівництва, яка розташована на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, перебуває у приватній формі власності - ОСОБА_5 .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України, ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про охорону земель», при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.

Окрім того, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Згідно зі статтею 23 Кодексу України про надра Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Натомість, під час розгляду клопотання представник власника майна не довів, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020111200000556 від 25.11.2020 року, прокурором надано вказівки слідчому по даному кримінальному провадженню щодо призначено судово-екологічної експертизи.

Тобто, відносно належної заявнику земельної ділянки, має бути проведено експертне дослідження щодо дотримання вимог земельного законодавства.

Крім того, із змісту ухвали слідчого судді від 12.02.2022 у справі №362/839/22 вбачається, що накладаючи арешт на низку земельних ділянок, слідчий суддя в достатній мірі врахував обставини встановлені досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні.

Отже, доводи клопотання адвоката не є такими, що дають підстави для скасування вказаного арешту майна.

Оскільки на час надходження до суду клопотання про скасування арешту кримінальне провадження не є закритим, здійснюється досудове розслідування, потреба в подальшому застосуванні цього заходу (накладенні арешту) не зникла та арешт накладено обґрунтовано, підстав для його скасування, як заходу забезпечення кримінального провадження не вбачається.

Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
114687401
Наступний документ
114687403
Інформація про рішення:
№ рішення: 114687402
№ справи: 362/6315/23
Дата рішення: 01.11.2023
Дата публікації: 08.11.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (10.10.2023)
Дата надходження: 04.10.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
10.10.2023 11:45 Васильківський міськрайонний суд Київської області
18.10.2023 11:45 Васильківський міськрайонний суд Київської області
01.11.2023 11:45 Васильківський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВБЕЛЬ МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КОВБЕЛЬ МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ